Православна церква 23 липня вшановує пам’ять преподобного Антонія Печерського – засновника Києво-Печерської Лаври і покровителя ченців. Антоній народився в кінці 10 століття недалеко від Чернігова. Бажаючи побачити своїми очима місця, де народився і жив Ісус Христос, він відвідав Палестину, а на зворотному шляху затримався в Афоні, де прийняв постриг і прожив кілька років. За переказами, ігумен Афонського монастиря отримав знак відпустити Антонія додому, щоб він поширював християнську віру на рідній землі.

Повертаючись з Афону, він заснував Лядівський Усікновенський скельний монастир, котрий вважається одним із семи чудес Вінниччини. Адже тоді саме по Дністру проходив один із найбезпечніших торгових шляхів до Скандинавських країн, Галицьких князівств і Візантійської імперії. Антоній висік у крейдяному крутосхилі лівого берегу Дністра келію, яка збереглася незмінною донині, і вважається однією з головних святинь монастиря. Монастир височіє на скельній терасі 90-метрової гори над Дністром, що протікає поблизу с. Лядова Могилів-Подільського району. Це один із найдавніших православних скельних монастирів України: в молитві та покаянні ченці тут служать Господу вже понад тисячу років. Його називають Подільським Афоном. Святитель мав талант чудотворення. зціляв хворих, передбачав події. А в народі його прозвали Громоносцем, тому що 23 липня зазвичай була літня гроза, по якій передбачали врожай

А ще сьогодні – Всесвітній день китів і дельфінів . Це свято було засновано у 1986 році, коли Міжнародна китобійна комісія (International Whaling Commission: IWC), після 200 років нещадного винищення, ввела заборону на китовий промисел. Заборона діє і понині і означає, що в усьому світі полювання на китів, а також торгівля китовим м’ясом заборонені. Однак, китовий промисел – не єдина загроза для даних тварин. Ще один з головних чинників зникнення китів, дельфінів та інших морських ссавців – це їх вилов для дельфінаріїв, океанаріумів і цирків. Тому сьогоднішній день вважається днем захисту не лише китів, але і всіх морських ссавців

23 липня увійшло до історії людства такими подіями:

971 • Під час облоги руських військ в Доростолі київський князь Святослав і візантійський імператор Цимісхій уклали мирну угоду, за якою Русь зобов’язувалася більше проти Візантії не воювати і захищати її при нападі третьої сторони

1018 • Між військами краківського князя Болеслава І Хороброго і київського князя Ярослава I Мудрого відбулась Битва над Бугом поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща), в результаті якого військо Ярослава було вщент розгромлене, а сам він з кількома дружинниками утік до Новгорода. Завдяки цій перемозі зять Болеслава Святополк I Окаянний 14 серпня увійшов у Київ, де розмістив польські війська, поновившись на великокняжому престолі.

1093 – половці розбили руське військо Святополка в битві на річці Желянь (нині Жуляни), в якій загинуло дві третини киян.

1711 • Поблизу міста Ясси між оточеною московською армією на чолі з Петром Першим, та силами союзної коаліції, до якої входили турецький султан, кримський хан Девлет-Герай II, король Швеції Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко, підписано Прутський договір, за яким Московська держава передавала Туреччині Азов і мусила зруйнувати свої щойно зведені фортеці Таганрог, Кам’яний Затон у нижній течії Дніпра та Новобогородицьку у гирлі Самари. Цар зобов’язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов’язаних з Польщею козаків, запорожців, а також тих козаків, що перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму». Москві навіть заборонялося мати свого посла у Стамбулі, тим самим визнавши юрисдикцію Туреччини над Військом Запорозьким.

1840 – під час Кавказької війни у районі Гехинського лісу та річки Валерик відбулася кровопролитна битва, у якій перемогли російські війська на чолі з генералом Галафеєвим. Вони зайняли Малу Чечню. Очільник мюридів імам Шаміль відступив у Дагестан. У битві відзначився поручик Тенгинського піхотного полку Михайло Лермонтов, за що його навіть представили до ордена, але нагороду поет так і не отримав

1873 – французький художник Гюстав Курбе (Gustave Courbet) перейшов кордон Швейцарії, назавжди залишивши Батьківщину. У такий спосіб він уник штрафу в 323 тисяч франків золотом за демонтаж Вандомської колони у дні Паризької Комуни.

1888 – у Києві відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому скульптора Михайла Микешина і архітектора Володимира Ніколаєва. Ідея створення пам’ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Міська легенда розповідає, що коли монумент уже зайняв своє місце, виявилося, що кінь неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент розвернули, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи.

Про московську орієнтацію пам’ятника нагадували плити з написами на постаменті: “Волим под царя восточного, православного” і “Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия”. У 1919 і 1924 рр. їх було замінено на “Богдан Хмельницький. 1888”. Цей напис можна бачити й зараз

1901 – німецький лікар Роберт Кох висунув теорію, що переносником бубонної чуми є пацюки.

У 1903 році була створена компанія Ford Motor Company, заснована Генрі Фордом після отримання на її розвиток 28 тисяч доларів від п’яти інвесторів. Ця корпорація здобула популярність як перша в світі, яка застосувала класичний автоскладальний конвеєр. Через місяць після свого утворення компанія Ford Motor Company продала свій перший автомобіль — «Ford Model A» був придбаний лікарем Ендрю Пфеннінгом з Чикаго. Протягом першого року було загалом випущено 1700 автомобілів, які мали вигляд дво- або чотиримісної коляски, здатної розвивати швидкість до 72 км/год; коштував перший автомобіль Генрі Форда 750 дол США (17,9 тисяч в цінах 2010 року).

1908 – молодотурецька революція. Відновлення конституції в Османській імперії. Армійські загони на чолі з членами підпільної організації «Єднання і прогрес» зайняли Салоніки і проголосили відновлення конституції 1876 року. Цей заклик знайшов підтримку в більшій частині османської армії, що змусило султана Абдул-Хаміда ІІ прийняти умови повсталих і скликати парламент, в якому молодотурки отримали більшість.

1914 • Австро-Угорщина пред’явила ультиматум Сербії з вимогами обмеження її суверенітету. Непоступливість Сербії, а також виступ Росії на її підтримку призвів до початку Першої Світової війни.

1918 – омський уряд проголосив незалежність Сибіру, скасування всіх більшовицьких законів і відновлення поміщицької власності на землю

1919 – французький міноносець увійшов до Одеського порту й обстріляв місто. Того ж дня французькі військові кораблі протягом години обстрілювали житлові квартали Очакова

1936 – створено Інститут історії України АН УСРР.

1942 • На території окупованої Польщі недалеко від села Треблінка (Мазовецьке воєводство, Польща) почав діяти німецький «трудовий табір». До жовтня 1943 року в Треблінці було вбито більше 700 000 чоловік.

1944 • Війська 1-го Білоруського фронту зайняли польське місто Люблін і цього ж дня звільнили в’язнів концтабору Майданек.

1951 – у Рокенкорті (Французька республіка) відкрита штаб-квартира НАТО.

1952 • В Єгипті здійснено військовий переворот — члени підпільної організації «Вільні офіцери», очолюваної полковником Гамалем Абделем Насером, захопили владу і змусили короля Фарука призначити генерала Мухаммеда Нагуйба головнокомандуючим збройними силами країни. Через три дні Фарук, звинувачуваний у корупції і поразці в арабо-ізраїльській війні, зрікся престолу на користь свого сина Фуада і виїхав з країни.

1961 – у Торонто відбулися установчі збори українців Лемківщини, на яких засновано перший відділ Організації оборони Лемківщини в Канаді.

1965 – на екрани вийшла комедія Леоніда Гайдая “Операция “Ы” и другие приключения Шурика”.

1966 – запустили першу чергу Кременчуцького нафтопереробного заводу.

1974 – повалено диктатуру “чорних полковників” у Греції. Президент Федон Гізікіс розпустив уряд військових і скликав раду найстаріших політиків, яка сформувала цивільний «уряд національної єдності».

1975 – Канада закрила свої атлантичні порти для іноземних рибальських кораблів.

1979 – духовний лідер Ірану аятолла Хомейні заборонив трансляцію музики у зв’язку з тим, що це розбещує молодь.

1980 – запуск космічного корабля Союз-37, у складі екіпажу якого в космос вирушив перший космонавт із Азії, в’єтнамець Фам Туан.

1982 – ухвалене рішення про повну заборону вилову китів у комерційних цілях.

1984 • Ванесса Вільямс стала першою «Місс Америка», котру було позбавлено цього звання. Причиною цьому стали фотографії оголеної красуні, опубліковані в журналі “Penthouse”.

1990 – Леоніда Кравчука обрано головою Верховної Ради УРСР.

1991 – у газеті “Радянська Росія” опубліковано статтю “Слово народу”, яка стала маніфестом антиперебудовних сил.

Авторство “Слова” взяли на себе Альберт Проханов і Геннадій Зюганов. Невдовзі на цій основі гряне ГКЧП.

1995 • Два американські астрономи-любителі повідомили про відкриття нової комети, котра сьогодні носить їх і’я — комета Хейла-Боппа. Розрахунки показали, що комета рухається з періодом у 3 тисячі років, а площина її орбіти практично перпендикулярна орбіті Землі. Найбільше зближеня Землі і комети Хейла-Боппа відбулось 23 березня 1997 року.

1999 • Вперше у космос запущено екіпаж, командиром котрого була жінка, — американська астронавтка Айлін Коллінз очолила політ космічного човника «Колумбія».

У цей день в 2000 році був відкритий супутник найбільшої планети Сонячної системи – Юпітера. Це найменший за розмірами супутник з усіх відомих, його діаметр становить 4,8 км. Його “помітили” астрономи університету Арізони, їх відкриття підтверджено обсерваторією Массачусетса.

У 2002 році вчені отримали підтвердження однієї з найзагадковіших легенд – про існування морських чудовиськ. На острові Тасманія на берег викинуло гігантського кальмара. Він важив чверть тонни, а довжина його щупальців перевищувала 15 метрів.

2015 • За допомогою телескопа «Кеплер» на орбіті жовтого карлика Kepler-452 у сузір’ї Лебедя знайдено першу екзопланету земного типу, названу Kepler-452b. Вона розташована в придатній для життя зоні на відстані близько 1400 світлових років від Сонячної системи.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА