Чекають пропозицій та обіцяють щедру винагороду. Бо у Ізраїлі вже дозволили таким парам усиновлювати та виховувати дітей.

Батьки Вольфа емігрували із Вінницької області до Ізраїлю ще в 90-х.

Вони були традиційною парою. А ось Вольф — гомосексуаліст. Він вже 10 років одружений з Мойшею.

– Я ще в дитинстві зрозумів, що мене цікавлять хлопці. І почав закохуватись у своїх однокласників. В Ізраїлі ортодоксальні віруючі не визнають таких стосунків. Досі визнавати це не хочуть і мої батьки. Хоча вони не ортодокси — але «совок». Народжені в СРСР… І хоч вже 30 років живуть у Ізраїлі — переконання ті ж…

Вони зі мною спілкуються, але мого обранця Мойшу не визнають. Тому вітати їх із днем народження я ходжу сам… Євреї — мудрий народ. Тому батьки не влаштовують ґвалтів. Але просять не показувати мого чоловіка «на очі», щоб не бути «на язиках» у сусідів.

– Хіба в Ізраїлі дозволені одностатеві шлюби?

– Ні, нас би тут ніхто не одружив. Тому ми зареєстрували свій шлюб у Нідерландах.

Але вже одружені пари тут визнають. Тому ми живемо і працюємо у Тель-Авіві. Я — дизайнер. Мій обранець — художник.

Ми вже давно покохали один одного і живемо в узаконеній парі 10 років. Але донедавна ми не мали права народжувати від сурогатних матерів дітей. А іншої можливості у нас немає. Бо і усиновлювати від інших — не мали права.

Ми — такі самі люди, як і ви. Тому хочемо ростити власних дітей. Дбати про них. Давати їм гідну освіту. Тому я і був серед активістів ЛГБТ, які вимагали від Кнесету дати офіційний дозвіл на батьківство.

І ось нарешті це революційне рішення прийняте.

Ми одразу ж вирішили саме на Вінниччині, звідки моє коріння, знайти порядну, із гарною генетичною історією жінку, яка б виносила нам дитину.

Один із нас дасть чоловічий матеріал для зачаття. Але жінка буде не лише «інкубатором», але й має дати свою яйцеклітину. Готові щедро заплатити.

Чекаємо пропозицій. Звернулись саме до «33-го» оприлюднити це, бо в роки життя наших батьків у Вінниці вони були прихильниками саме вашого видання.

Андрій ВЛАСЕНКО