Про це він засвідчив у вітанні Україні та її благородному народові

Вселенський Патріарх надіслав вітання з нагоди хрещення Київської Русі-України. Воно адресоване Митрополиту всієї України Епіфанію.

Цікаво й глибоко звучить його зміст. Попри спроби МП зірвати його приїзд Вселенського Патріарх у посланні твердо заявляє, що він приїде до України. Із послання видно, що він знає про провокації, які чинить радикальне крило МП проти його приїзду. Однак Патріарх мудро роз’яснює позицію Вселенської Церкви та закликає вірян не піддаватись оманливим тлумаченням.

Вітання Вселенського Патріарха Варфоломія з 1033-ю річницею Хрещення Руси-України

Блаженніший Митрополите Київський та всієї України у Христі Богові вельми любий та бажаний брате та співслужителю Смирення нашого, владико Епіфаніє, Ваше шановне Блаженство по-братськи у Господі обіймаємо та радісно вітаємо.

Голос Константинопольської Церкви-Матері відомий на благословеннім терéні Києва та на всій території України, оскільки цей голос – результат поєднання подиху та зішестя Пресвятого Духа під час хрещення та навернення у християнство блаженних предків Ваших нашими незабутніми Попередниками та Отцями, тому й відчуваю, що це мій непорушний обов’язок звернутися до Вас цього історичного, благословенного дня.

Цьогорічне відзначення річниці Хрещення Русі, однак, і для вас, і для нас сповнене передчуттям особистого спілкування та зустрічі, але й реальної єдності у Христі через Чашу Життя, оскільки ми плануємо візит у відповідь на щире як церковне, так і державне запрошення до Києва та до вашої резиденції, щоб побачити у безпосередній близькості, як побожний православний український народ благословляється та освячується, долучаючись до Тіла Господнього, без розділень та болючих станів нещодавнього минулого.

У зв’язку з цим напередодні оголошеного священному кліру та християнській повноті України нашого візиту у серпні, до якого вже лишилося недовго, я звертаюся з посланням любові та єдності до всіх, оскільки чи вони знають про це, чи не знають, чи хочуть того, чи ні, – усі віруючі у Христа в Україні є плодом багатоплідного виноградника Константинопольської Церкви-Матері. Багато хто можливо неправильно тлумачать цей життєво необхідний та глибокий духовний зв’язок як начебто намір з нашого боку контролювати та маніпулювати внутрішнім життям Церкви України. Зовсім ні! Ми уділили частину від багатостраждального Тіла Церкви-Матері, щоб надати можливість народженим з її лона 1033 роки тому дітям зріло та відповідально, розсудливо, обачливо вирішувати питання щоденного церковного життя відповідно до своїх традицій, звичаїв та звичок, своєю мовою у межах державних кордонів України.

Така адміністративна незалежність жодним чином не означає, що ми не переймаємося чи відмовляємося від важкої духовної відповідальності, яку взяли на себе, коли принесли віру та просвітлення Вашим предкам. Ми відчуваємо цей міцний духовний зв’язок і ми зацікавлені великою мірою у поступі з Божої ласки усіх наших дітей по всьому всесвіту. Любов Церкви-Матері до своїх дітей по всіх усюдах є жертовною та виснажливою, але ніколи – удаваною, показною. Ми дарували вам істинну внутрішню церковну самостійність у вигляді Автокефалії і це не просто назва, оскільки ми бачили сльози багатьох героїв та святих побожного українського народу, які вздовж течій Дніпра діставалися до нас у прагненні здобути Помісну Церкву, позбавлену зовнішнього втручання, яке потроху-потроху змінювало мову та традиції, звісно і після створення нової незалежної та суверенної української держави.

Блаженніший брате, ми приходимо з великою любов’ю в нашому серці до всієї України без виключень. Істинна Мати ніколи не послаблює своєї любові, оскільки ніхто і ніщо не в змозі перешкодити Матері любити та жертвувати собою, незалежно від того чи люблять її діти її, чи ні. Якщо вони замість того, щоб веселитися та тішитися, засмутилися через те, що їхні брати, які були мертвими, ожили, що були вони пропалими і знайшлися (Лука, 15:32), то це ніяким чином не відлякує Церкву від того, щоб продовжувати зцілення подекуди гіркими ліками, але завжди керуючись не світськими критеріями та пануванням одного народу над іншим, але заради панування з Божої Волі Втіленої Мудрості, Любові та Миру на землі.

З цими думками вітаємо Ваше вельми бажане Блаженство, любих святих братів ієрархів та усіх, хто увійшов у двері Церкви і хто поза її дверима, та у надії на особисту зустріч та спілкування з Вами у безпосередній близькості міцно цілуємо через нашого посланця до Вас Високопреосвященного Митрополита Халкидонського владику Емануїла, відрядженого спеціально для того, щоб взяти участь разом з вами у святкуваннях, та підносимо молитви про щедру Милість триєдиного Бога, уславлюваного отцями нашими, до всієї України та її благородного народу.

26 липня 2021 року
Вашого Поважного Блаженства
Любий у Христі брат
Варфоломій Константинопольський

Погодьтесь, проймає кожне слово, відчувається щирість і та непідкупна любов та турбота, яка має йти від духовної особи.

Як же недолуго на фоні цих слів любові і поваги виглядають вимоги заполітизованої ходи МП не допустити приїзду цієї духовної особи до України. Невже на християнську любов та бажання добра Україні та українцям відповідають такою чорною невдячністю? Де тут Бог?

Андрій Власенко