30 липня відомий вінницький байкер Леонід Бобрук розпочав безстрокову акцію протесту. Під стінами мерії він розмістив свій мотоцикл, розклав на підлозі шоломи та встановив транспаранти із написами: «Хто кришує поліцейський кримінал», «Стаття 185: непокора – навіщо калічити та вбивати», «Ми не бидло, ми українці».

Таким чином чоловік висловив своє обурення щодо розслідування справи, в якій вважає себе потерпілим. За словами Леоніда, три роки тому його та дружину Олену безпідставно побили два екіпажі співробітників патрульной по­ліції, які увірвалися до помешкання. І начебто попри неспростовні докази злочинів полі­цейських весь цей час сім’я не може відновити справедливість. У справі помінялось чотири слідчих, а вона так і не дійшла до суду, й кривдники Леоніда продовжують працювати… Тож він має намір протестувати у наметі до тих пір, поки справу не буде передано до суду.

– Події розгорталися з 3 на 4 жовтня 2018 року в приватному будинку, розділеному на дві половини, по вулиці Князів Коріатовичів. У мене був саме день народження, дружина Олена мила посуд. Приїжджали друзі, вітали. Спиртне майже ніхто не пив, бо був робочий день. Дружина почула сильний стукіт у залізну хвіртку, підійшла — якісь люди в формі поліцейських сказали, що на нас поскаржився сусід. Я знаю, що сусіда поховали понад 20 років тому. Не представившись і нічого не пояснюючи, зажадали проїхати з ними до відділку поліції. Олена погодилася, пішла в будинок одягнути куртку, зняти тапочки і одягнути взуття. Троє поліцейських зайшли за нею в будинок, потім зайшла дівчина, яка стояла у відкритих дверях. Я саме спав на дивані в залі, але прокинувся від шуму і крику дружини. Побачив, як поліцейський замахнувся гумовим кийком і намагається силою нагнути Олену, пристібає наручники і б’є її по ногах берцями. Потім на її тілі було до трьох десятків синців, — розповідає Леонід Бобрук.

— Після слів: «Хто ви такі і що робите в моєму домі?» – я сів на диван, до мене з кухні підбіг поліцейський і рясно залив очі з газового балончика. Я обхопив руками обличчя, кричав: «Що відбувається?!» Тоді двоє в формі заламали мені руки і потягли до вхідних дверей, розірвавши сухожилля на правому передпліччі. Крізь щілину в дверях з дитячої все це бачив син, який потім від страху сховався під ліжко. Протягнувши через двір, мене запхали в машину. Після того, як нас відвезли, дитина розповіла, що по будинку ходили якісь люди в формі поліції і шукали, хто ще є в будинку, але хлопчика так і не знайшли, тому що він сховався під ліжком. На двох машинах патрульної поліції нас з Оленою доправили до відділу по вулиці Пирогова, 4б.

Мене пристебнули наручниками до поручнів, кілька разів ударивши по нирках. Я встиг натиснути «запис» на диктофоні свого другого мобільного. Перший мобільний відібрав черговий Вадим Куляс, видаливши відзняте відео. Мені по­ліцейські казали шокуючі речі. Цитую дослівно: «Будеш сидіти, сука, тут до ранку, на х @ й». Пізно, сука, пити боржомі. За що? За цукор, сука! За солодкий, бл @ дь!»

Особливо «колоритно» поводився черговий Вадим Куляс, відчувши себе богом. Над нами знущалися до 3-ї ранку, поки якісь підставні поняті не підписали протокол. Ніякого виклику не було. Як поліцейські пояснили необхідність доставки нас до відділу? Вони приїхали нібито за викликом сусіда, якому нібито погрожувала… сокирою Олена. Так Семчук Олександр, Коваль Сергій, Любиченко Дмитро обгрунтовували свої протиправні дії в суді за звинуваченням подружньої пари в наданні злісної непокори законним вимогам поліції — банда сфабрикувала проти мене і Олени два адміністративних протоколи за ст. 185. Але виявилося, що офіційно ніякого виклику поліція ні на одну з двох адрес — Леоніда з Оленою і сусіда через стінку — не отримувала.

Вінницький міський суд виправдав Олену за сфабрикованим проти неї адміністративним протоколом. Леоніда трохи пізніше виправдав апеляційний суд. Отже, поліцейські діяли з перевищенням службових повноважень.

Тільки через суд 22 грудня 2018 року ми домоглись відкриття кримінального провадження проти копів за «перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу». Але вже троє слідчих ДБР, незважаючи на наявність серйозних доказів провини, незаконно закривали кримінальне провадження проти співробітників патрульної поліції. Три суди в місті Хмельницькому відправляли його назад в ДБР на дослідування. Нині у справі вже четвертий слідчий…

Втомившись від бездіяльності та байдужості, Леонід Бобрук вирішив протестувати. Чому саме обрав мерію? Каже — бо це центр міста, й тут він точно має бути поміченим кимось із посадовців.

– Моя акція не політична. Я поклав чотири шоломи на землю, це означає – поруч зі мною мої друзі-байкери, які нині на роботі. я розклав на столику фото, де чітко видно, як сильно побили мою дружину Олену. Вона вся синя, – каже Леонід. — Але перевертні в погонах продовжують служити, носити табельну зброю, представляти загрозу іншим громадянам, тому що їх «кришує» ДБР, де по справі помінялося вже чотири слідчих, які вперто не проводять необхідні слідчі дії. Ця наша акція — крик про допомогу до всього суспільства! Широкий розголос може змусити слідчих чесно працювати та слугувати надією для інших вінничан, які також постраждали від сва­вілля перевертнів у погонах. Маю намір протестувати у наметі до тих пір, поки справу не буде передано до суду.

У свою чергу, у пресслужбі ДБР журналісту повідомили, що їхні слідчі нині розслідують справу за фактом побиття жінки працівниками поліції.

– Між подружжям та сусідом сталась сутичка і були викликані правоохоронці. За викликом правоохоронців відбулось адміністративне затримання, тому що особи поводили себе агресивно. Затримані чоловік та жінка відмовились проходити обстеження на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння. А заяву про побиття написали в органи прокуратури через тиждень. Понад 20 допитів та ряд інших слідчих дій провели працівники ДБР. Встановлено, що у потерпілої легкі тілесні ушкодження. Досудове розслідування триває. Поки що підозрюваних у даній справі нема.

Віталіна Трудько
Фото Сергія Хіміча