Під час буревію закохані сиділи на лавці у Стрийському парку.

Андрій лише в минулому році став курсантом академії Сухопутних військ. У вільний від служ­би та навчання час пішов у парк на побачення з дівчиною Мартою, яке стало фатальним для обох молодих людей…

Трагедія сталася ввечері 1 серпня у Стрийському парку. Хлопець там зустрічався з 18-річною дівчиною. Присіли від­почити на лавочку. Але раптом зірвався сильний вітер і з старих кленів посипалося гілля. Падаюча гілка зачепила ліхтар, і усе впало на молоду пару.

За інформацією львів­ських МНСників, які витягували тіла молодих людей, вітер зламав дві величезних гілки, які падали із висоти 10-14 метрів і зруйнували освітлювальну опору. Метал, дроти і гілля обвалилися на Андрія і Марту. Очевидці викликали «швидку», але медики лише констатували смерть хлопця і дівчини. Рятувальники ледь дістали тіла з-під уламків. На місці залишився лише букет троянд та барвінку, який курсант подарував своїй Марті…

Як розповіли у академії, Андрій Свояк мріяв стати професійним військовим і рік тому вступив до Національної академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. Навчався на факультеті ракетних військ та артилерії, на спеціальності «артилерійська розвідка». Був одним з кращих курсантів на курсі.

Начальник академії Павло Ткачук наступного дня після трагедії висловив співчуття рідним і близьким курсанта.

– Під час служби в академії курсант проживав за межами навчального закладу й у віль­ний від навчання час перебував на відпочинку у Стрийському парку разом із дівчиною, яка, на превеликий жаль, також загинула. Усі причини та обставини цієї страшної трагедії встановлюють правоохоронні органи.

Висловлюю щирі співчуття матері загиблого Наталії Миколаївні, батькові Русланові Івановичу, сестрі Аліні, всім його рідним, близьким й товаришам по службі, а також рідним й близьким загиблої дівчини.

Як вдалося з’ясувати нашим кореспондентам, Андрій Свояк народився у селі Махнівка Козятинського району. Але батьки переїхали, і зараз родина проживає у Білій Церкві. Там молодого курсанта й поховають…

Каріна МАЄВСЬКА