1 серпня виповнилось 110 літ від дня народження Омеляна Грабця, командира УПА «Південь» полковника Батька, який загинув у бою з енкаведистами під селом Микулинці 10 червня 1944 року на 33-му році життя і був таємно захоронений у Літині на лівому березі річки Згар поблизу тодішнього райвідділу НКВС. Щоб навіть на могилу ніхто не міг прийти та вшанувати героя.

Як доля занесла командира УПА на Вінниччину, адже народився він у Новому Селі на Чесанівщині в тогочасній Австро-Угорській імперії? Омелян належав до найздібніших із п’ятьох дітей Петра Грабця. Тому батько послав сина в українську гімназію в Перемишлі.

Вже на гімназійній лаві Омелян брав активну участь у таємних гуртках молоді.

Вже як член Пласту у Празі та Галичині Омелян Грабець долучається до Української Вій­ськової Організації, згодом стає членом ОУН. Деякий час навчається в столиці Чехії Празі у політехніці.

За націоналістичну діяльність у 1935 році потрапляє до польського концентраційно табору. Вийшовши з нього після приходу більшовиків веде з однодумцями боротьбу за незалежну Україну. У 1939-41 — керівник підпільного зв’язку Проводу ОУН з осередками організації на українських землях.

Свій останній бій повстанський командир провів з енкаведистами 10 червня 1944 року. Над річкою Згар на острівці був штабний бункер УПА. Після донесення сексота Зайцева загін Омеляна Грабця оточили. Грабець наказав пробиватися з оточення, сам залишився прикривати відступ. Даючи змогу друзям відійти, поливав більшовиків вогнем до останнього набою. Вирватись вдалося лише кільком бійцям, решта загинули. Загинув і він у бою з об’єднаними каральними батальйонами НКВС поблизу с. Микулинці Літинського району, що на Вінниччині, 10 червня 1944 року.

У тому бою, за повідомленням НКВС, було вбито 14 повстанців, двох взято в полон. Про деталі бою історики дізналися від місцевого селянина лише в 1990-х. За його свід­ченнями, енкаведисти глумилися над мертвим тілом Омеляна Грабця, а потім кинули його на купу гною. Опісля вони перевезли його в Літин. Там тіло українського мученика таємно закопали в землю в невідомому місці. Місце поховання командира повстанців Вінниччини Омеляна Грабця досі не встановлено.

Побратимам по зброї полковник Батько запам’ятався високим, струнким, кучерявим брюнетом з гарними вусами, з проникливим поглядом усміхнених очей, завжди акуратний, в добре припасованому старшинському однострої. На грудях незмінний автомат ППШ, парабелум і гранати-«лимонки» на офі­церському поясі.

З нагоди цієї ювілейної дати, а також 30-ї річниці Незалежності України у Літині патріоти вшанували Омеляна Грабця та інших українських героїв.

Відбулося покладання квітів до меморіальної дошки та поминальна хода учасників вшанування видатного борця за волю України по всій вулиці Омеляна Грабця до річки Бугер та Згар, до ймовірного місця захоронень бійців Української Повстанської Армії влітку 1944 року.

Софія Копач