Голова Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка запросив відвідати із ним Олімпіаду-2020 у Токіо (Японія) найбільш успішних і знаних голів обласних осередків. Серед них був і голова відділення НОК України у Вінницькій області, чотириразовий учасник Олімпіад, дворазовий срібний олімпійський призер із плавання Павло Хникін. Після повернення він поділився своїми враженнями із кореспондентом «33-го каналу».

– Ми могли вільно відвідувати всі змагання, окрім деяких фіналів (приміром, із плавання). Побували на стартах зі стрибків у воду і на батуті, легкої і важкої атлетики, боксу, боротьби тощо, – каже Павло Хникін.

– Павле Вікторовичу, за кого із українців ви вживу вболівали?

–Відвідали два бої боксера Хижняка, виступ дзюдоїста Якова Хаммо, стрільця Костевич, підтримували плавців Фролова, Романчука, Бухова. Взагалі наших спортсменів на трибунах підтримували тільки представники Національного олімпійського комітету України і члени команди. Із прапором, голосно вигукували слова підтримки. А звичайних вболівальників не було, вони не допускалися.

– Наскільки наявний медальний доробок українських олімпійців є прийнятним?

–Висновки фахівців дуже різняться. У мене є власна думка. Наші хлопці і дівчата – великі молодці. Особливо медалісти. Деяким до нагороди забракло зовсім трошки.

Взагалі в незалежній Україні 30 років не будують спортивних споруд, що впливає на результати. Змагатися із країнами, де спортивна інфраструктура розвинена на високому рівні, українцям дуже непросто. Приміром, поляки нині непогано виступають в естафетному плаванні, а Україна не привезла у Токіо жодної естафетної команди! Хоча раніше ситуація була прямо протилежною.

– Що можна сказати про виступ єдиного вінницького олімпійця, стрільця Олега Царькова, який не зміг втрутитися у боротьбу за медалі?

– Це спорт, де все може бути. Один із інших українських стрільців, який реально претендував на медаль, через хвилювання влучив у чужу мішень.

Вінницька влада в усьому допомагала Олегу Царькову із закупівлею зброї тощо. Можливо, на його результат вплинуло не така висока конкуренція у вітчизняній кульовій стрільбі. Треба, щоб спортом високих досягнень займалося якомога більше людей, а не одиниці.

– Сподобалося Токіо?

– Японію я бачив лише із вікна таксі, ми не мали права пересуватися іншим транспортом. Не могли гуляти містом, відвідувати історичні місця. Мали право бути лише на спортивних змаганнях, куди відвозило спеціальне таксі. У разі порушення нас могли посадити на карантин без права виходу із готелю або навіть депортувати.

– Організація Олімпійських ігор задовольнила?

– Ми мешкали в окремому готелі та перебували в лаундж-зонах на спортивних аренах. В олімпійське селище пропуску не мали. Щодо організації, то вона не завжди була ідеальною. Приміром, інколи після завершення масового старту вийшло 300 осіб, а автобус від організаторів тільки один. Такі речі трапляються в будь-якій державі, бо дуже важко все передбачити. А взагалі умови проведення, зважаючи на відсутність глядачів, задовольнили.

Фелікс ЖАНІН