Це свідчення того, що тут був один із важливих центрів скіфської культури. Недаремно саме експонати розкопок цього городища прикрашають, на жаль, не українські та вінницькі музеї, а Ермітаж у Санкт-Петербурзі.

І саме ці неоцінимі експонати показують шедеври із так званого скіфського золота і їх неповторну техніку виготовлення.

Мало хто знає, що предки, які населяли нашу землю, – скіфи – були неймо­вірними воїнами та молились головному божеству Арею. Тобто мечу.

І ніколи не здавались у рабство та не жили у ньому. Лише загинути у бою та битись до кінця — було девізом не лише скіфів.

Щоб жінці того часу вийти заміж, вона мала вбити 8 ворогів і володіти на найвищому рівні мечем і конем.

Саме це дало унікальний шанс скіфам перемогти армію Дарія, яка складалась із 700000 чоловік і завоювала світ.

Навіть Геродот, відомий історик античності, вважав цей народ найрозумнішим на Землі. І написав книгу «Скіфія».

Там він писав:

– Якщо ти не полетиш, як птах, з нашої землі, не зариєшся в землю, як миша, не зникнеш в болоті, як жаба, то сам лежатимеш в землі від наших стріл, – так відповіли на вторгнення у 513 р. до н.е. в землі Скіфії армії перського правителя Дарія, рівних якій не було на землі.

«Цар царів, володар всіх людей» дуже бажав приєднати землі скіфів до своєї імперії. Але ті зуміли впоратись з незліченним військом персів. Використовуючи свою мобі­ль­ність (їхня рать була кінна, а перська — переважно піша) і знання території, скіфи заманюють ворога спочатку на пустельний Схід, а потім на безлюдну Північ, викликаючи в йо­го стані голод і людожерство. Потім виснаженого ворога знову розвертають на Пів­день (звідки він і прийшов). Весь цей час невеликі загони скі­фів нищать частини Дарія. Вражений «цар царів» лишає своє вій­сько й ганебно втікає з елітними його частинами, переслідуваний скіфами.

Ось такі героїчні предки існували на нашій Богом даній землі.

Є теорії, що саме скіфський раб Савмак, відданий як заручник із царської династії, став прототипом Спартака. І очолив повстання рабів. Він захопив владу, звільнив всіх рабів. Створив країну Сонця. Але вона проіснувала рік.

Бо не лише раби зрадили Савмака, 80-го сина свого батька, але і рідний брат. З того часу стала гинути цивілізація, яка була заснована на родових цінностях, на вірності й відданості. І країною завжди правили три рівних царі, які були відданими один одному до кінця.