Після надання Україні Томосу цей візит до України Вселенського Патріарха викликав захоплення і вдячність вірних Православної Церкви України. Але і безпрецедентне протистояння Московського Патріархату, якому ще в 2008 році в Україні по приїзді ці віряни готові були ноги цілувати…

Факти оголились: розкол кровоточить і його вміло підігріває ворог…

Зрозуміло, що цього не міг не побачити Вселенський Патріарх і очільник 15 церков світу та поважна делегація із 50 високих духовних осіб.

Тому на молебні в 1100-літній Софії, яка бачила ще спільні молитви і католиків, і всіх інших християн разом, бо була побудована до великого розколу сином Володимира Великого Ярославом Мудрим, говорили про це з Богом і людьми. Мудро, вдумливо і по-Божому.

Найбільше вразило те, що попри різноманітні анафеми і заклики ігнорувати Вселенського Патріарха Російською Православною Церквою і особисто Патріархом Кірілом, його поплічниками в Україні, заявами РПЦвУ не йти на святкування 30-річчя через нього, Патріарх Варфоломій згадував Кіріла у молитві. Бо так вимагають канони...

Щоб потрапити на вранішню молитву, автобуси із прочанами з Вінниччини вирушали до Києва ще вночі.

На службі у Софії з Вселенським Патріархом співслужив не лише Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, але й митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Загалом під час відправи молилися понад 15 тисяч духовенства і вірян. Третій приїзд Вселенського Патріарха Варфоломія перетворився на велике свято.

Ще на площі, в очікування високоповажного Владики люди підхоплювали молитви і співали Державний гімн.

А ми дивилась на цю унікальну святиню, рівних якій немає в Європі.

Митрополит Вінницький і Барський Симеон, інші священнослужителі Вінниччини серед тих, хто зустрічає Вселенського Патріарха і Єпископів іноземних церков

Знати б тим протестуючим очевидний і так замовчуваний роспропагандою факт — саме з Москви у 30-х прийшов наказ підірвати Софію Київську, як і поряд розташований Михайлівський собор. Останній ви­садили в повітря «не глядя». Софію встигли врятувати не наші «фанатичні віряни» і не Патріархи з Москви, а українські патріоти, діаспора, які били на сполох. І їх почула Франція та поставила ультиматум: якщо витвір рук батька їхньої і нашої королеви Анни знищать, ця країна розірве усякі дипломатичні стосунки із СРСР.

За наказом з тієї ж Москви за проголошення Автокефалії у цій же церкві більше 100 років тому був арештований Митрополит Василь Липківський і закатований у Лук’янівській тюрмі. Лише за віру в Бога і любов до України! Думайте, люди, думайте...

З огляду на те, що перед приїздом Патріарха з боку прихильників російської церкви лунали провокації і погрози, засоби безпеки під час літургії були безпрецедентними. Людям доводилося більше години вистоювати у черзі, щоб пройти через рамки металодетекторів і потрапити на молитву... Доступ на територію Софії був відкритий вже з 6-ї години.

За богослужінням пролунало особливе прохання за Україну, охоплену війною, релігійним розколом, рана якого кровоточить... Його благословив Священний Синод.

З особливим трепетом слухали українці слова Патріарха Варфоломія, котрий зізнався у своїй любові до українського народу, назвавши його «шляхетним і гідним» – народом, «який не хоче і не може жити в ярмі». Вселенський Патріарх Варфоломій назвав «викривленням правди» заяви про те, що він ніби не мав права надавати автокефалію Українській Церкві. Він це право мав і наголосив, що його попередник так само надав такий же Томос Російській Православній Церкві. Але той вона сумніву не піддає...

Вселенський Патріарх ще раз у проповіді засвідчив, що Київська єпархія не з власної волі була відірвана від Константинополя і підпорядкована пів­нічнішим країнам разом з єпархіями, які належали до неї.

Патріарх Варфоломій повідомив про готовність вислухати УПЦ МП та закликав її переглянути свою позицію: Ми, як Церква-матір, готові вислухати проблеми, розвіяти сумніви, зцілити занепокоєння, загоїти травми милістю Божою усіх наших дітей завжди. Проте у межах освяченого церковного передання. Ми твердо віримо, що милість Спасителя нашого Ісуса Христа, як і завжди, простягнеться щедро над усіма нами, і радітимемо відчутним і, до того ж, таким, що приносять мир, плодам Святого Духа.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній вручив Архієпископу Константинополя – Нового Рима, Вселенському Патріарху Варфоломію унікальну церковну відзнаку – Великий Хрест ордена святого Архістратига Михаїла.

24 серпня Вселенський Патріарх взяв участь в урочистостях з нагоди 30-річчя України.

А у нас виникає запитання до всіх гілок християнсва, в тому числі і Московського Патріархату: що ви у цьому побачили поганого і хто вас надоумив «першого серед рівних» Патріарха 15 церков світу називати антихристом і виганяти з землі України?

То, може, краще ви пошукаєте іншої землі? Бо українці, їй-Богу, так не чинять! Провокатори — так!

Для довідки.

Вселенський Патріарх – це Першоієрарх, Предстоятель Вселенського Патріархату, який очолює першу за честю Константинопольську Церкву, що посідає 1-е місце в Диптиху автокефальних Православних Церков світу.

Вселенським Патріархом нині є Варфоломій (у миру — Димитріос Архонтоніс), він 232-й Вселенський Православний Патріарх. Його офіційний титул – Всесвятійший Архієпископ Константинополя – Нового Рима і Вселенський Патріарх. Він обіймає цю посаду з 1991 року – найдовше за всіх своїх попередників.

Титулування «Вселенський» зафіксоване в низці міжнародно-правових актів. До Константинопольського Патріарха застосовується формула «перший серед рівних».

Осідок Вселенського Патріарха знаходиться у м. Стамбулі (Туреччина), у районі Фанар.

Патріарх обирається Священним Синодом.

У складі Константинопольського Патріархату статус автономної території має свята гора Афон. Ця чернеча республіка перебуває в юрисдикції Вселенського Патріарха.

Патріарх Варфоломій за останнє десятиріччя відвідав майже всі помісні Православні Церкви.

Українські землі відвідували щонайменше шість Вселенських Патріархів.