У це важко повірити, але, як повідомили «33-му» на «гарячу лінію», у селі на Вінниччині чоловік займається унікальним жабо-бізнесом.
На своєму подвір`ї створив штучну водойму, в якій вирощує жабенят. Каже, що вирішив зробити експеримент для себе та подивитись, чи вийде. А вже зараз на цьому заробляє більше 100 000 гривень кожного року.
Спершу рідні не вірили в успіх цієї справи, а зараз не перестають дивуватись досягненням. Бо тепер розвів справжнє поголів’я жабенят на своєму подвір`ї.
– Якось я побачив по телевізору, як люди розводять дома равликів. Захотілось спробувати і собі. Але вирішив, що буду розводити жабенят. Бо французька кухня в Україні користується попитом, — ділиться Владислав Стогрій.
– Відтепер у мене паризький дворик на Вінниччині. Дружина була проти. Але всі мої фермерські починання давали успіх, тому і цю божевільну ідею вона підтримала. Бо в Україні є любителі жаб’ячого м’яса. Коштує воно недешево — близько 600 гривень за кілограм у сирому вигляді, а в ресторані за 200-грамову порцію ціна стартує від 300 гривень. Жаб’яче м’ясо у нас в країні в основному імпортного походження. Воно поставляється в замороженому вигляді, і поповнення запасів відбувається по мірі використання.
Тому спершу викопав яму, потім зацементував її по боках. А низ замулив. Щоб жаби відчували природність джерела. Закупив невеличке поголів’я у фермерів, та почав їх вирощувати. І так за три роки створив маленьку жабо-ферму. Хто б міг подумати, та дохід у мене вже більше 100 000 гривень на рік.
Звісно, що спершу потрібно було потрудитись. Бо два десятки перших жабенят у мене взагалі вимерло. Я занадто окиснював воду. Головне, щоб вода в них була чиста і проточна. Саме вирощування пуголовків відбувається в спеціальних ємностях з водою, землею, торфом і деревним вугіллям. Грунт необхідно завжди підтримувати у вологому стані. Декілька разів змінював їм корм. Бо, виявляється, річкові плазуни дуже балувані. Та все що попало не їдять. Щоб прогодувати жаб, іноді необхідно витрачати досить велику кількість коштів та часу.
Деякі особини можуть вирости до двох кілограмів ваги. Основна їжа їстівних жаб — це комахи. Але ще харчуються творинним кормом: мишами, ракоподібними, павукоподібними та птахами. Важко було звикнути до постійного жаб’ячого кумкання на подвір`ї. Та згодом жабенята стали для нас як рідні. Сусідські діти, коли приходять дивитись, навіть не гидують брати їх у руки. До слова, вони в нас є різних кольорів. І зараз на продаж готуємо близько 300 штук. Вже є замовники з Вінниці. Це два ресторани. А все інше забирають на столицю. І так щороку. Тому в подальшому плануємо розвивати жаб’ячий бізнес.
Софія Копач
