Чому видатний українець став першим політичним емігрантом? А син його – маршалом Франції.
Експонатами виставки стали раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України. На виставці зі Швеції представлені гетьманська булава (кажуть, вона належала Івану Мазепі) і латиномовний примірник «Пактів та Конституцій Війська Запорозького…» 1710 р. з Державного архіву Швеції у Стокгольмі. Виставка відкрилася 16 серпня і триватиме до 14 листопада. Тож усі охочі зможуть поглянути на безцінні артефакти.
Утім, найголовнішим експонатом є саме оригінальний текст першої конституції, створеної Пилипом Орликом. Через 311 років цей імторичний документ нарешті потрапив до України.
“Присутність оригіналу Конституції вже у незалежній державі – це ще один крок відновлення нашої історичної тяглості від часів Русі, Козацької держави, Української Народної Республіки і донині», – написав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба ще 21 травня. За його словами, МЗС звернулося до Швеції з проханням «надати у позику оригінал латиномовної версії Конституції Пилипа Орлика (1710) для її тимчасового експонування в Україні в рамках святкування 30-ї річниці Незалежності».
І от він — документ, відкритий на другій і третій сторінках скороченого перекладу латинською мовою статей договору між Пилипом Орликом і козацькою старшиною й козаками, без преамбули й присяги гетьмана, – виставлений в Софії Київській. Конституція була ухвалена у квітні 1710 року на козацькій раді в місті Бендери. Тоді це була територія Османської імперії. Козаки та старшини опинилися там після невдалої для них Полтавської битви. Цей документ був укладений у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві. “Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.
Цим документом вперше запропоновано розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд, за Конституцією, мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.
Автор першої Конституції України народився у Косуті, під Мінськом (Білорусь) в сім'ї родовитої шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську монарха Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни у битві під Хотином в грудні 1673 року. Пилипу був тільки рік. Мати Ірина Орлик походила з роду Малаховських, тому охрестила сина за православним обрядом (батько ж був католиком).
Освіту Пилип здобув у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії. Виявив особливий хист до філософії і богословських наук, історії, поетики, риторики і логіки, добре володів, крім української, польською, латиною, німецькою, шведською, церковнослов'янською та іншими мовами. Орлик був одним із перших утаємничений у плани гетьмана Івана Мазепи позбутися впливу Московської держави і Петра І та перейти на бік шведського короля Карла ХІІ.
Пилип Орлик був одружений з Ганною Герцик. У шлюбі народилося 3 сини та 5 доньок. Дружина підтримувала ідеї чоловіка, допомагала чим могла. Вони завжди були поруч, хоча були вимушені емігрувати.
Він був серед перших українців, які тікали із рідної землі за політичними мотивами. Жив у Швеції, Австрії, Чехії. Деякий час перебував на території сучасної Молдови та Румунії. З 1714 року Орлик із частиною старшини скористався запрошенням Карла ХІІ і жив до 1720 року у Шведській імперії.
Проте він не припиняв пошуки підтримки у різних європейських державах (Франції, Великій Британії, Речі Посполитій, Ватикану, Саксонії, Пруссії та інших), неодноразово порушував питання про допомогу в справі відновлення української державності, продовжував бомбардувати французьких, польських, шведських і османських політичних діячів маніфестами про недолю України та разом із сином Григором планувати кроки, спрямовані на звільнення вітчизни від московського ярма.
Мудрий політик та дипломат зустрів смерть в убозтві і бідності у Яссах, 24 травня 1742 року. Після смерті Пилипа Орлика його справу гідно продовжував син Григір, та він загинув на берегах Рейну у лавах французької армії. На той час він уже був маршалом Франції.
2011 р. в місті Крістіанстаді (Швеція) був урочисто відкритий пам’ятник Орлику. У Києві на честь Пилипа Орлика названо одну з центральних вулиць, де розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику – його Конституція і ціле його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Приклад, гідний наслідування і пошани!
Соломія КАЛЮЖКО
