У Вроцлаві цими вихідними відбулись акції протесту проти поліцейського “безпредєлу”. Учасники української діаспори та місцеві жителі, які виявили солідарність із українцями, говорять про три смерті від рук правоохоронців у Польщі.

Місяць тому тіло нашого молодого земляка Дмитра Нікіфоренка привезли на Вінниччину. Батькам не пояснили причину його смерті. Лише сказали, що виробництво, на якому працював юнак, не буде робити розслідування. Бо помер він не на роботі. Батьки хоронили сина і навіть не знали причину його смерті. Експертизи затягнулись, тому офіційні висновки з’явились тільки зараз.

І ось треба віддати належне професіоналізму польських експертів: остання версія слідства, яка оприлюднена – Дмитра задушили поліцейські!

– Такі попередні висновки експертизи. Кажуть, що ймовірною причиною смерті стало насильницьке задушення Дмитра, – про це розповідає рідний брат Роман.

Перша офіційна інформація про загибель українця в Польщі звучала так: у польському місті помер український заробітчанин, якого п`яним затримали четверо місцевих поліцейських. Його привезли у витверезник, зв’язали ременями, щоб заспокоїти, бо він себе поводив агресивно. В якийсь момент він почав задихатись, синіти та втрачати свідомість, а потім помер. Польські журналісти ще тоді зазначили, що помер хлопчина 18 липня, а інформацію про це оприлюднили лише 30-го серпня. Але в поліції від коментаря утримались.

Чому інформацію про жахливе вбивство немирівчанина оприлюднили за півтора місяця після загибелі та хто винуватець трагедії — читайте далі.

Дмитро народився і виріс у Немирові, але вже 3 роки працював будівельником у Польщі. Там мав наречену. І саме Сузанна Водоливова першою не повірила у версію поліції. Звернулась до журналістів та заявила про свої підозри. Дівчина розповідає, що ніколи не змириться з тим, що сталось, бо Діму оббрехали, зробили п`яницею та жахливо вбили.

– З Дмитром ми познайомились на заробітках в Польщі. Закохались, довгий час жили разом, збирались одружитись. Дмитро працював на будівництві близько двох років. Він не був п’яницею, як подає поліція Польщі, бо постійно працював та чекав на карту поляка. Планував разом зі мною будувати щасливе життя в Європі. Він все життя займався спортом, взгалі не вживав спиртне. Але в той вечір вирішив посидіти з товаришами на новій роботі, щоб не бути “білою вороною”. Хлопці смажили шашлики і трохи випивали. Та ми постійно були на зв`язку. Діма не був агресивний і збирався додому, бо хотів спати. Останній раз ми говорили з ним, коли він був на зупинці. Та зв`язок перервався, і він більше не відпо­ві­дав на мої дзвінки.

Діма — найдобріша людина зі всіх, кого я знала. Тому і ніколи не повірю у версію того, що він п`яний дебоширив на зупинці, – розповідає наречена покійного.

– Про смерть Діми ми дізнались лише на третю добу після пошуків. Та лише через тиждень нам дозволили опізнати тіло. Я була разом із братом коханого – Романом. Він також працював у Польщі. Спершу нам сказали, що в нього зупинилось серце. Потім заявили, що по­лі­цейським довелось його зв`язати, бо він був агресивним. Та пізніше до мене зателефонував журналіст одного із польських ЗМІ і сказав, що він бачив запис із витверезника. Повідомив, що на власні очі бачив, як з Діми знущались та били. Копи влаштували побоїще... Поставили на коліна, тримали за дві руки та пшикали газовим балончиком в обличчя... В жахливих муках він благав пощади. Та поляки-по­лі­цейські навіть і чути нічого не хотіли. Поліція подала інформацію про те, що Дмитро буянив та вкусив поліцейського. І це правда, він вкусив за руку, щоб хоча б якось вирватись. Бо правоохоронці залізли на нього зверху і душили. Він боровся до останнього, щоб його відпустили.. Та, на жаль, пощади не було — Дімочку закатували до смерті, – впевнено говорить наречена.

– Я досі не можу відійти від цього жахіття. І більше навіть і думати про заробітки в Польщі не хочу. Бо аж не віриться, що правоохоронці Європи могли так познущатись із молодого українця.

– За моїм молодшим сином вже минуло 40 днів. Хоч ще декілька місяців тому готувались до його весілля, – розмовляємо з батьком померлого Сергієм Нікіфоренком. Він працює у місцевому будинку культури...

– Коли дізнались про трагедію, то до останнього не могли повірити, що нашу дитину на батьківщину привезуть у домовині. Ми замовили бальзамацію, бо попри все хотіли побачити тіло дитини. Переправа через кордони обійшлась нам у 4 тисячі євро — збирали всією родиною, як могли... До цих пір не можемо усвідомити, що Діми більше немає. Першими про смерть сина дізнались невістка та старший брат, і то лише через 5 днів після смерті. Роман у морзі оглядав тіло і побачив синці на шиї та голові. Пояснень йому не давали. Сказали, що отруївся. Та ще тоді виникли перші підозри, що смерть була насильницька. За словами поліцейського, Дмитру стало погано. Тому у відділок викликали лікаря, який ще 40 хвилин намагався запустити серце..

– Ми не віримо у версію поліції. Бо син у Польщі був вже три роки та добре знав закони цієї країни. Тим паче у спорті він із 7-го класу, професійно займався воркаутом, навіть брав участь у шоу “Україна має талант”, – розповідають батьки покійного.

Редакція “33-го” поспілкувалась із другом дитинства покійного, який проживає у Немирові. Він розповів, що дівчина та брат Дмитра Роман підняли на ноги всіх і дали хід цій справі. Лише після їхньої боротьби за справедливість змінились обставини події та почалось справжнє службове розслідування.

Наразі інформують, що поліція Вроцлава за даним фактом проводить службове розслідування. Окрім того, цією справою займається і прокуратура Свидниці. Наразі відсторонено від роботи двох підозрюваних, а ще двох звільнили зі служби.

Цими вихідними у Польші, зокрема у Вроцлаві, де працював і проживав Дмитро Нікіфоренко, відбулись мітинги української діаспори та місцевих жителів, які їх підтримали. Протестуючі вимагають справедливого покарання для поліцейських-убивць. Кажуть, що при таких загадкових обставинах загинуло вже 3 українці. Підозрюють, що і вони стали жертвами поліцейського насильства.

Софія Копач