Який відкрив сарматське золото і написав глибокі твори.
Ось що повідомили вінницькі письменники:
ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ДРУГА, КОЛЕГИ, МАЙСТРА ПОЕЗІЇ
Вінницькі письменники ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ, МИХАЙЛО КАМЕНЮК та АНДРІЙ СТЕБЕЛЄВ, відомий український фотожурналіст і літератор ОЛЕКСАНДР ГОРДІЄВИЧ, побувавши у творчому відрядженні в селі Ялтушків Барської ОТГ, прийшли на могилу видатного поета Володимира Прилипка, щоб поклонитися його світлій пам’яті.

Вони поклали до стели поета букет червоної калини, прочитали, як молитву, нев’янучі Володимирові рядки, які у пам’яті в кожного. Під погожим вересневим небом особливо доречно звучали Прилипкові слова, що стали популярною піснею: «Починаються по літі вересневі холоди, ще не бачили такого неба чистої води, а земля вся після літа пахне, як із печі хліб….не багато треба світа, не багато треба світа, не багато треба світа, щоб любити білий світ».

Михайло Каменюк, який дружив з Володимиром Прилипком за його життя ще з першого курсу філфаку Вінницького педінституту, розповів друзям про різні випадки їхньої дружби, зокрема, про те незабутнє літо, коли разом з дружиною Валентиною керуючи археологічною експедицією, Прилипко був причетний до світової сенсації: знайдення в одному з курганних поховань в Ямпільському районі сарматського золота.

17 років, як з нами немає Володимира Прилипка, лауреата Всеукраїнської літературної премії ім.М.Коцюбинського, але продовжують жити з людьми його незвичні, глибоко людяні книги поезій «Лядова», «Зелене сонце», «Старий сад».
Нагадаємо, що саме експедиція Володимира Прилипка дала світу неоцінимі скарби сарматського золота.
Вони виявились обладунками царя Інесмея .
Журналісти «33-го» ще за життя Володимира Прилипка встигли взяти з ним інтерв’ю. В ньому письменник-археолог розповів, як натрапили на поховання царя з дружиною, як носив сарматське золото відрами по болоті….
Вічна пам’ять! Подяка письменникам за таку участь.

Андрій Власенко