Справжня екологічна катастрофа може статися у колись мальовничій Демидівці Жмеринського району.

Якщо раніше візитівкою села були водоспади на річці Рів, то тепер там лише болото, знищена фауна, лише жаби квакають. Люди скаржаться на порушення в роботі приватної ГЕС. Тому у неділю жителі Демидівки зібрали акцію на захист річки.

– До нас на водоспади з’їжджалося пів України, розвивався сільський туризм. Місцевий чоловік хотів рекреаційну зону зробити, вже й отримав дозвіл на розробку проєктно-кошторисної документації, але не вистачало одного підпису. Тут з’явилися ці підприємці і без громадських слухань, без згоди місцевих жителів взяли під себе греблю, земельну ділянку і почали на нашій річці гроші заробляти. Так догосподарювалися, що тепер ні водоспадів, ні річки, ні розвитку села, — обурюються жителі.

– Подивіться, що робиться — вздовж річки повимивало дерева з корінням. Рів обмілів, можна на інший берег пішки перейти. Це біда для села, ніде ні худоби напоїти, ні дітям похлюпатися. У людей криниці посохли, бо рівень води впав, — не приховували обурення на сході села.

Чи не найбільше потерпають рибалки. Кажуть, що тепер не щуки, а жабуриння ловиться.

– Раніше тут і хижак ловився, і біла риба. З’їжджалися рибалки зі всіх усюд. Але на ГЕС перекрили усі санітарні попуски, русло змінилося, течії немає, то й риби немає… Тече хіба що бабло комусь в кишеню. А посеред річки лиш очерет росте. Ми знаємо, як ситуацію виправити — розірвати той кабальний договір і самим взяти в оренду греблю. Тоді і Рів наповниться, і водоспади знову милуватимуть око, і село оживе, — пропонують місцеві рибалки.

Але зі слів керівників Гніванської міської ради, які стали правонаступниками Демидівської сільради, не так просто розірвати угоду.

– Про те, яким чином укладався цей договір, ми вже навряд чи дізнаємося, бо колишній сільський голова нині покійний. А нам лише передалися документи, згідно з якими за земельну ділянку орендар сплачує фіксовану орендну плату — 7 тис. грн. І ще 4 тис. за оренду греблі. Звичайно, це мізер. Але договір укладено на 25 років… Для його розірвання є лише три підстави: якщо майно використовується не за призначенням або йому завдано шкоди. І ще один варіант: якщо діяльність орендаря завдає шкоди третій особі. Це може бути як уся громада, так і хтось один із мешканців. Ми повинні діяти в правовому полі. Щоб довести шкоду, потрібні висновки контролюючих органів, — заявив міський голова Володимир Кулешов.

Місцевий депутат Анатолій Поліщук показав цілу папку листів-звернень до державної екологічної інспекції, Південно-Бузького басейного управління, Житомирського обласного центру гідрометеорології. Але звідусіль лише відписки. Повідомив депутат й про викрадену з річки тавру. Тут же написав заяву в поліції і слідчо-оперативна група виявила її на території підприємства, що орендує греблю. Місцеві сподіваються, що цей факт стане одним із прикладів, що орендар порушив умови договору.

Директор ТОВ «Гідроенергія-1» Іван Чопік був присутній на акції і повідомив громаді, що працює в межах правового поля.

– Демидівською сільською радою був оголошений тендер на оренду греблі. У ньому взяли участь два учасники — ТОВ «Гідроенергія-1» і ще один підприємець зі Жмеринки. Рішенням сесії нас затвердили переможцями. Ми підготували дозвільні документи і почали працювати, — заявив керівник і показав «Правила експлуатації водогосподарської системи (ставок, МГЕС) на р. Рів у с. Демидівка», згідно з якими веде діяльність підприємтво.

Працівники ГЕС заперечують свою провину в тому, що річка обміліла. Кажуть, що скрізь впав рівень води. А щодо того, що ніде покупатися, то запевняють, що за зверненнями людей пускають воду, і тоді навіть водоспади з’вляються. Щоправда, на прохання кореспондента усе це продемонструвати відповіли, що застава в аварійному стані і водоспадів таки не буде…

Жителі Демидівки вимагають, щоб санітарні скиди перенесли і зробили їх публічними, аби люди могли контролювати рівень води в річці. Інакше готові на крайні заходи.

– Тут треба кілограм динаміту — і всі питання вирішаться. Нам уже нічого втрачати, — налаштовані місцеві активісти.