Світлана Заморуєва – хореограф, чиї знання та вміння показують сотні вінницьких дітей.
Заснувала нові напрямки сучасної хорегорафії: арт-модерн та джаз-модерн у нашому місті. І вже зараз тренує найпотужніший колектив сучасного танцю “Alpha Dance Stars”. Головне її правило — ніколи не зупинятись на досягнутому.
– Якщо постійно розвиватись та йти за своїми мріями, можна досягнути будь-яких висот. Головне – ніколи не зупинятись на досягнутому, і слідкувати за всіма новинками у сфері культури. Щороку я освоюю оновлену міжнародну програму сучасного танцю для того, щоб мої учні були гідним конкурентом найпотужніших колективів України! – розповідає тренер Світлана Заморуєва.
– “Арт-модерн” як вид танцю? Розкажіть у деталях..
– Це вид сучасної хореографії, який розвиває лише декілька українських колективів. Один із них — мій “Alpha Dance Stars”. Вдалось заснувати цей напрямок хореографічного мистецтва у такому затишному містечку, як Вінниця. Я просто дуже люблю свою роботу (посміхається.)
На сцені має бути театр. Справжня вистава, підкріплена чіткими танцювальними, хореографічними та акробатичними рухами. Танцюрист має розуміти та відчувати зміст постановки. Лише тоді справжня танцювальна феєрія “розриває” сцену. Танець — це суміш рухів та почуттів, які витають десь дуже високо у повітрі…
Сучасна хорегорафія — це суміш акробатики та театрального мистецтва. Коли я вже мала певні досягнення у цій сфері, зрозуміла, що хочу чогось нового. Я стала засновником танцювального напрямку “Арт Модерн Денс.” у Вінниці. Змішала багато різних напрямків та створила новий, сучаний, креативний. Розуміла, що подібного у місті та області просто немає! Звісно, було важко. Та все ж театралізовані танцювальні постановки здобувають першість на конкурсах та фестивалях міжнародного рівня.
Якщо говорити конкретно про мій колектив, то у постановки закладено багато філософії. Не практикуємо історії кохання або ж «танці маленьких каченят». Наприклад, театралізована постановка “чотиривимірний простір” розповідає глядачеві про картину, яка розпалась на частини. В момент утворився новий простір — інший вимір. Всі попередні стандарти зруйнувались та світ ожив по-новому. Про це і йдеться в танці… Глядач може не зрозуміти до кінця сюжет, але точно відчує. Акробатичні елементи та потужна хореографія подарували колективу близько 50 Гран-прі. На цьому ми не плануємо зупинятись. Хочемо і можемо більше!
– Ви 18 роки працюєте з дітьми. Як розпочинали свою педагогічну кар`єру?
– Працювати викладачем я починала у вищому навчальному закладі — це Вінницька філія Київського коледжу менеджменту. За фахом – вчитель історії, але після університетського розподілу вирішила спробувати себе у викладацькій діяльності. З тих пір паралельно викладала у танцювальних гуртках. Потім у школах та студіях. А 5 років тому заснувала свій хореографічний колектив. Вже тоді було зрозуміло, що сцена та танець — справа всього мого життя. У 5-річному віці мене відвели на пробне заняття у “Барвінок”. Хореографиня подивилась на мене та сказала: “Буде толк!” Тому і взяла мене в групу, яка вже була сформована. Весь період навчання в колективі мені подобалось, що там дуже багато учнів. І дійсно, шоу на сцені були просто феєричними! Ще будучи маленькою дівчинкою, я розуміла, що хочу собі такий: великий, потужний та професійний… З тих пір жила мрією про власний колектив, але, коли прийшов час обирати навчальний заклад, батьки переконали обрати спеціальність у Вінниці. Адже професійна тренерська освіта тоді існувала лише в Києві. І було це занадто дорого. Тож університетський шлях я пройшла успішно, але про сцену ніколи не забувала. Немов доля, це завжди було поруч. А з часом і стало основним видом діяльності. В студію “Alpha Dance” я потрапила випадково. Спершу думала, що тут лише на деякий час. Та працюю вже п`ять років. Я зуміла створити великий колектив. І тренувати всіх дітей самостійно. У залі щоденно я проводжу більше 10 годин. Працюю навіть без вихідних. Бо кількість учнів дійсно велика. І всім потрібно створювати постановки. Найменшим моїм танцюристам 3 рочки. Це вік, коли потрібно закладати базу у фізичний розвиток дітей. Найстаршим — 15 років. Вони вже професіонали у багатьох видах танцю. Хороші друзі та справжні помічники.
Зараз я розширюю студію. Створюю нові групи та запрошую діток на навчання. Адже хореографія — це користь не лише для фізичного здоров`я. Це можливість розкрити себе як особистість, побороти страх публічних виступів, стати зібраним та розвиватись щодня. Нові друзі, знайомства, вміння та навички – все це про наш колектив, – ділиться Світлана Заморуєва.
