Це зараз дуже сучасно — взагалі не одружуватися. Мовляв, штамп у паспорті ситуацію ніяк не змінює.

Зрештою, кожна жінка мріє про те, що бути коханою, щоб про тебе турбувалися й цінували. Багато дівчаток з дитинства мріють вийти заміж, бути в красивому білому платті та у центрі уваги протягом всього вечора. Однак чоловіки часто примушують своїх коханих від­мовитися від цієї мрії. До чого це призводить? Краще розповім про свою подругу та куму Олену.

Прожила вона у цивільному шлюбі зі своїм Сашком протягом десяти років. Справді кохали один одного, були щасливі разом. Разом виховували восьмирічну дочку, дбали, заробляли, все було спільне, окрім одного – штампа в паспорті.

Хто б знав, що далі цю сім’ю чекає така трагедія! Сашко їхав на роботу, як у нього трапився серцевий напад. Через це різко втратив контроль над кермом й врізався в стовп. Його не стало ще до приїзду “швидкої допомоги”. Олена в той день навіть не здогадувалася про те, що трапилося з її чоловіком. Офіційно вона не була його дружиною, тому про трагедію повідомили лише матері, котра, до слова, ніколи не з’являлася у їхній квартирі.

Не було її і на хрестинах їхньої донечки і її рідної онуки Злати. Про свою маму Сашко намагався не згадувати. Мовляв, коли зустрівся з Оленою, то вирішив жити окремо від неї, а їй це не подобалося.

...Моя подруга була шокована, коли ввечері зателефонував друг Сашка й розповів про аварію. Жінка просто не знала, що їй робити далі, та ще й з дитиною, яку потрібно ставити на ноги.

Я говорила Олені і Саші про те, що варто узаконити стосунки, але у від­повідь чула завжди одне й те саме:

–  Нам цього не потрібно, ми й так кохаємо один одного, ще й виховуємо спільну дитину. Хіба штамп із РАЦС може щось змінити?

Того вечора Олена зателефонувала свекрусі, щоб дізнатися, де є її чоловік, коли буде похорон, але відповідь матері чоловіка її вразила: «А ти взагалі хто така? Не має штампа в паспорті, значить, ти не дружина. І взагалі, дитину не потрібно тягнути на похорон, це буде для неї психологічна травма, а я поховаю свого сина сама так, як вважаю за потрібне. Не пхай свого носа!»

Олена тоді в розпачі плакала цілу ніч, а вранці через друзів почала дізнаватися, де буде похорон. Вона ж просто хотіла попрощатися з найближчою і найріднішою людиною, з якою прожила стільки років. Всі родичі і друзі стояли біля матері Саші. Ніхто не підійшов до Олени, не підтримав її. Хоча всі навколо знали про те, що Сашко вже довгий час проживає з Оленою і що в них є дитина, однак у родину її так і не прийняли. За Олену так ніхто і не заступився, просто всі вдали, що нічого не сталося.

Невже штамп у паспорті так жорстоко може затьмарити розум батькам? Для мене це дико, не по-людськи! Але знаю напевно, що штамп у паспорті — тема й досі гаряча для багатьох родин. Тому хотіла б почути різні думки.

Жанна, читачка