Південна Вінниччина пригощала на новому гастрономічному фестивалі. Згадка рецептів предків, накриті і прикрашені рушниками столи, родичання громад і гостей країни — гастрономічний батл перетворився на аутентичне весілля! А «одружували» тут короля та королеву страв — банош і мамалигу.


Ось так третього жовтня весело відгомонів фестиваль «Банош VS мамалига» в селі Студена, що у Тульчинському районі. Його проводили вперше і задумували як батл двох страв із спільною основою — кукурудзяним борошном чи крупою. Також на фестивалі співали і танцювали, що перетворило його на справжнє свято. Головним організатором дійства стала ГО «Єврорегіон Дністер», партнерами – агрокластер «Дністер», обласне спорттовариство «Колос», товариство «Україна-Польща-Німеччина» і представники місцевої влади.

За словами організаторки фесту Надії Гандзій, гуцульський бренд банош із грибною юшкою вже розкручений. Проте мало хто знає, що мамалига — це також етнічна українська страва, яку так полюбляли козаки.

- Обидві страви готуються на відкритому вогні і добре смакують із смаженим салом, – сказала Надія.

З’їли усе. Український аутентичний фаст-фуд і вишукані cтрави бессарабської та гуцульської кухні розходилися, як гарячі пиріжки. До речі, пиріжків представники громад напекли на славу і роздавали їх, як на справжньому весіллі. А на солодке? Знов — куди ж без мамалиги. Виявляється, і на десерт її подавали.

- Дуже смачна мамалига із джемом, — зазначили підлітки із Крижополя Вадим Нікітюк і Максим Вихристюк.

На свято приїхали й гості із сусідньої Молдови.

У наметі села Грабарівка запрошували до столу і не випускали без торта на доріжку. Руслана Ромовська, завідуюча клубом цієї громади, згадує, що на столі до мамалиги подавалось безліч страв. Але наприкінці всі повинні були попити молочко із мамалигою.

У Трибусівській громаді розповіли, що мамалигу потрібно різати ниткою, а їли її руками. Згадують вони і родинну примовку про сім страв до мамалижки.

- Сметана, бринза, шкварки, терта квасоля, огірки, помідорки, капуста кисла, масло, сир — такі страви подаються до столу, — зазначила Валентина Кузьминець, директорка будинку культури Трибусіської громади.

Кухарі Кукул готували водночас і банош, і мамалигу. Стіл ломився від інших українських страв — паляниць, дерунів зі сметаною.

У наметі села Гонорівки відвідувачі фестивалю першим з’їли весь банош.

- Банош пішов краще. Він варений у водичці, в якій відварювали картоплю для пюре. Подавали його із шкварками із копченого сала. Його готувала моя невістка із Закарпаття, — розповіла директорка будинку культури села Гонорівка Олена Сушко.

Фестиваль пройшов, як кажуть, на одному диханні. Тепер усі чекатимуть наступного.

Фелікс ЖАНІН