Чому голова Вінницької ОДА 2015-2019 років, який неодноразово обирався до обласної ради і добровільно склав повноваження депутата 8-ої каденції, сьогодні очолив громадську організацію «Ми — вінничани»? Чи це політичний проєкт МХП? І чому тут об’єдналися три народних депутати з Вінниччини — в інтерв’ю з Валерієм Коровієм.
– По завершенні виборів в органи місцевого самоврядування, які відбулися на підставі нового виборчого кодексу, було дуже багато надій. Але коло тієї проблематики, яка виникає навколо територіальних громад, просто дискредитує ідею децентралізації як такої. Нещодавно мав розмову з керівником однієї із ОТГ. Він був у розпачі, бо на порозі зима, а в бюджеті було закладено 7 тис. грн за тисячу кубометрів газу. А зараз на аукціоні ціна зросла до 33 тис. грн. Грошей на новий опалювальний сезон катастрофічно не вистачає…
З цією проблемою він ні до кого не може добитися, бо це нікому не цікаво. Натомість сесійні ради майорять партійними прапорами. Громади фактично потерпають від політизації усіх процесів. Але замість вирішення проблеми та чи інша політична партія роздає партійні квитки, наче це основний зміст депутата громади.
Ми спостерігали за цими процесами і замислювалися над організацією, діяльність якої була спрямована на допомогу новоствореним громадам. Так виникла ідея на противагу політичним партіям заснувати громадську організацію, яка б була дотична до реального стану речей в регіоні і разом з тим опиралася на патріотичні мотиви.
Громадська організація «Ми — вінничани» об’єднала людей з різних сфер діяльності. Це міський голова Тульчина Валерій Весняний, Петро Струсевич, який представляє суб’єктів аграрного бізнесу, Ілля Гуменчук — лікар-хірург обласної лікарні ім. Пирогова, Таїсія Славінська — головний режисер Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. Садовського. Бізнес-спільноту представляє заступник виконавчого директора МПХ Ігор Лещенко.
— Дехто вважає, що це проєкт під вибори, чи це так?
— Ми не ставимо перед собою ніяких політичних цілей і готові до співпраці з представниками різних політичних партій. Хоча цілком очевидно, що серед активістів, які будуть користуватися підтримкою у громаді, знайдуться й ті, кого запросять до тієї чи іншої політичної сили і вони братимуть участь у регіональних списках.
— Уже почали говорити, що компанія МХП «перекупила» Коровія. Розкажіть про вашу участь у цьому проєкті.
— На посаді голови Вінницької ОДА мені довелося залучати чимало інвестиційних проєктів в область. Наприклад, компанія «Делфі» увійшла на 45-й завод, можна казати, що Коровій працював на американців. У свій час я не дав порізати олійно-жировий комбінат, залучили внутрішнього інвестора, тому досі говорять, що Коровій має долю на олійно-жировому комбінаті.
Історія з МХП почалася у 2008 році. Тоді компанія вибирала між чотирма областями, де можна було б розмістити їхній проєкт. Цілком очевидно, що ми робили усе, щоб виграти цю конкурентну боротьбу. І на сьогоднішній день компанія вклала 1 млрд дол. у проєкт на Вінниччині і створила 8 тисяч робочих місць. Це найбільший роботодавець на теренах області.
Тому ми прагнемо, щоб ті компанії, які створили робочі місця, які є патріотами регіонів, в максимальній мірі розвивалися і працювали саме у нашій області. Бо мало хто про це говорить, але інвестиції у Вінницьку область у минулому році скоротилися більше ніж на 40%, а це робочі місця для вінничан.
— Як громадська організація буде допомагати тій чи іншій громаді — буде посередником між виконавчою та законодавчою владою у вирішенні їхніх питань?
— Ми максимально можливо будемо підтримувати активних людей, які вмотивовані до позитивних змін у різних галузях життя людей. Будемо прагнути створити своє неофіційне представництво у кожній територіальній громаді.
Підписали меморандум з трьома народними депутатами — Ларисою Білозір, Миколою Кучером та Геннадієм Вацаком, які напрацювали цілу низку інструментів і механізмів, проєктів рішень для відповідних ОТГ. Тепер їхній досвід зможуть застосовувати не лише у декількох округах, але й в інших громадах.
Ставимо за мету: протягом 3-5 років створити критичну масу позитивних зрушень. Ми розуміємо, що йде зміна поколінь. Тому наше завдання — виховати еліту громадсько-активних людей, які потім, можливо, будуть обиратися в органи місцевого самоврядування і працювати над тими питаннями, які важливі в їхній громаді. Потрібно витягнути область із управлінського хаосу через таких людей, їхньої громадської активності. У мене є дуже великий досвід співпраці з багатьма громадами і великі можливості забезпечити необхідну комунікацію.
— Громадські активісти сьогодні є чи не в кожній громаді: хтось відстоює інтереси медиків, інші — освітян, до прикладу. Ці люди можуть звертатися до ГО «Ми — вінничани» за юридичною консультацією чи іншою допомогою?
— Ми будемо підтримувати не тих, хто щось декларує, а тих громадсько активних жителів громади, які можуть генерувати ідеї та організувати навколо себе людей для реалізації цієї ідеї. У Погребищі є місце, де починається Рось. Там місцева жителька, яка займається підприємницькою діяльністю, об’єднала небайдужих людей, вони самотужки розчистили джерело, вирубали чагарники, облаштували туристично привабливе місце для відпочинку. Туди сьогодні приїджають наречені фотографуватися, а раніше там все бур’янами заростало... Ось таких людей ми будемо підтримувати.
Звісно, у своїй роботі будемо займатися грантовою діяльністю, залучати та акумулювати певні ресурси, давати можливість просувати пріоритетні напрямки громади.
Людмила ПОЛІЩУК
