Хвиля захворюваності на коронавірус на Вінниччині тільки набирає обертів, пацієнти задихаються! Чи не станеться у нас така ситуація, як в Одесі, де пацієнтів через відсутність кисню були змушені евакуювати серед ночі до інших лікарень? Ольга Задорожна, директор департаменту охорони здоров’я області, розповіла про те, наскільки заповнені ліжка хворими пацієнтами і про такий життєво необхідний кисень.
– Якщо ще недавно у нас було визначено 9 опорних ковідних лікарень, то на сьогодні їх 16. Завантаженість наших лікарень складає 51 відсоток. Але ми маємо перезавантажені лікарні. Найбільша кількість пацієнтів перебуває у Гайсинській центральній районній лікарні — 87%, Могилів-Подільській лікарні — 83%, у Вінниці — 73 % і вище.
Але важливо, скільки є реанімаційних відділень і скільки буде ШВЛ. Бо зараз зростає потреба саме в реанімаційних ліжках, адже штам дуже агресивний і швидко призводить до ускладнень. Розгортання ліжок неможливе без забезпечення їх киснем. Бо респіраторна підтримка наших пацієнтів — це першочергове завдання і основа всього лікування. У виграшній ситуації зараз ті лікарні, котрі мають або кисневу станцію, або кріогенний циліндр кисневого забезпечення.
Так от, кисневі станції є у Калинівці, Могилеві-Подільському, Гайсині, Ладижині. Дві кисневі станції є у Центрі інфекційних хвороб і в міській клінічній лікарні №3. Кріогенні циліндри мають Барська міська лікарня, Вінницька багатопрофільна лікарня і лікарня №1, регіональний фтизіо-пульмонологічний центр, центр інфекційних хвороб, обласна дитяча інфекційна лікарня і міська клінічна лікарня №3.
В ідеалі такі станції і циліндри мають бути у всіх коронавірусних лікарнях. Вартість малопотужної станції 2,4 мільйона гривень. А нам потрібні дорожчі, потужніші. Для цього нам додатково виділяється субвенція з державного бюджету. А поки що найбільші проблеми можуть виникати у Шаргородській лікарні, Немирівській лікарні, котрі не мають джерел кисню, а обходяться лише балонами. Запас балонів наразі складає 1870 штук. З них заправлено 1128. До речі, саме у цій лікарні буде спрямована наступна субвенція і витрачена на купівлю кисневих станцій. А потреба в кисню зростає щодня. Наразі це 17 тонн на добу, хоча на початку нової хвилі використовували до 10 тонн кисню на добу.
Кількість заводів в країні по киснезабезпеченню не збільшилася, це факт. А ще — це дороговартісне виробництво, котре потребує додаткового ліцензування окремих видів діяльності, і так, їм періодично треба зупинятися для профілактичних робіт. От і сталося так, шо вони зупинилися і частина України залишилася без кисню. На щастя, на Вінниччині ще не критична ситуація з киснем, так як в інших областях, котрі щодня благають нас допомогти балонами з киснем. Завдяки двом «кисневим» субвенціям з держбюджету ми ще раніше мали можливість розвезти кисневу мережу по лікувальних закладах, де її просто не існувало. Кисень був підведений тільки до реанімаційних ліжок. А ще ми спромоглися закупити балони і сформувати резерв балонів з киснем. Ми його розподіляємо по тих закладах, де закінчується кисень.
Отож, запас кисню для госпіталізованих хворих на коронавірус на Вінниччині, як запевняє директор профільного департаменту, є. І возити до нас його з Польщі, як у інші області, не будуть. На жаль, ми мали практику доставки кисню в попередній хвилі пандемії, зі Львова. Враховуючи, що машина з ним може їхати не швидше 50 км. за годину, ці події з жахом згадують рідні і близькі хворих, хто, як життя, чекав цих балонів.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
