Наша газета уже повідомляла про породіллю, яка після народження сина написала відмову від нього. Своє рішення пояснила важким матеріальним становищем.

У лікарні, де приймали пологи, розповідають, що намагалися вмовити пацієнтку залишити дитину:

– Жінка ніде не стояла на обліку по вагітності. У нашу лікарню потрапила з підозрою на коронавірус, але діагноз не підтвердився. Подбали, щоб у неї була окрема палата, відповідні умови. Пологи були важкими, пацієнтка ризикувала своїм життям і здоров’ям. Але хлопчик народився абсолютно здоровим.

Як згодом з’ясувалося, це вже були шості пологи цієї жінки. Четверо її старших дітей спочатку були в інтернатах, а потім над ними взяли опікунство і передали у сім’ї. Усі діти від різних чоловіків. Тато новонародженого хлопчика — далекобійник.

– Коли породілля написала відмову, ми зв’язалися із біологічним батьком, жінка дала його номер. Але чоловік і слухати нічого не хотів про дитину. Телефонували родичам мами-зозулі, але й вони не виявили зацікавленості до новонародженого хлопчика. Поки малюк перебуває на відновному лікуванні в одному із медзакладів області. Хоча найкраща реабілітація — це любляча сім’я, – кажуть в лікарні, де народився хлопчик.

Хлопчику уже 2,5 місяця, а він досі у медзакладі. Згідно з усіма законодавчими вимогами, відмовне немовля заберуть в інтернатний заклад, де воно має перебувати, як мінімум, 6 місяців. А далі уже на нього можуть претендувати батьки, які стоять у черзі на усиновлення.

– Перші місяці життя найважливіші у розвитку дитини. У цей час інтенсивно росте тіло. Збільшується головний мозок. Закладається інтелектуальний потенціал дитини. Чим довше дитина позбавлена батьківської любові, тим більше вона перебуває у стресі. Тому так важливо, щоб немовля якомога раніше потрапило у сім’ю, де його оточать турботою. У 1992 році Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію з прав дитини, де чітко передбачено право дитини на виховання в сім’ї, – констатує педіатр Валерій Щербань.

Яка ж доля покинутого хлопчика, – наш кореспондент запитав у начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради Людмили Шафранської. Але вона повідомила, що не знає про цю дитину…

Людмила ПОЛІЩУК

Від редакції: дякуючи лікарям, ця дитина сьогодні доглянута та нагодована. Але чому саме медики найбільше переймаються її майбутнім? Де відповідні державні служби, які б мали взяти під опіку не лише відмовне маля, але й його маму?!