Серед художників світу одним із найдорожчих є картини художника Казиміра Малевича. Його тепер Росія називає своїм художником. Але він народився у Києві. Жив на Вінниччині, бо його батько працював інженером на цукрових заводах Поділля. Його бабуся була із Ямполя, що на Вінниччині.

Від редакції: ми продовжуємо серію публікацій про історичне минуле нашого краю та повертаємо Україні забуті чи привласнені іншими імена наших героїв та митців.

Картини Казимира Малевича продаються на аукціонах світу найдорожче із усіх художників СРСР та пострадянського простору.

Його бабуся бу­ла із Ямполя Вінницької області. Він не раз приїздив сюди вже із Ленінграда і Києва. Мандрував і захоплювався Поділлям. Особливо його цікавила відома на весь світ клембівська вишивка. Артіль вишивальниць знаходилась біля Ямполя. А його бабуся сама творила вишивки, що «вбирали очі». Навіть сам Казимир пробував вишивати і популяризувати це мистецтво. Кажуть, він, як і багато хто із подолян, захоплювався космонавтикою. В нього навіть знайшли креслення космічної ракети.

Але він після виставки в Європі і популярності там взагалі став невиїзним. Його, розуміючи, наскільки на його картинах можна заробити, буквально закрили в СРСР. Лише десять робіт, які залишив у свого товариша в Німеччині, сьогодні продані найдорожче на аукціонах.

На артринку представлена мізерна кількість робіт Казимира Малевича. Всі роботи відомого абстракціоніста знаходяться в музейних колекціях по всьому світу. Колекціонери готові платити десятки мільйонів, щоб мати у своїй збірці твір відомого майстра.

Багато хто вважає, що саме його «Чорний квадрат», проданий за 1 млн доларів, коштує найбільше. Але це не так.

Три картини художника з Києва нині продані найдорожче у світі.

1. «Супрематична композиція». 1916 р.

Продана на аукціоні Christie’s, Нью-Йорк, 15 травня 2018 року за $ 85,8 млн.

«Супрематична композиція» 1916 року була виставлена на торги спадкоємцями Малевича, яким вдалося її відсудити та ще п’ять інших робіт у Міського музею Амстердама (Стеделейк). Вона була продана за $ 85,8 млн. Ставку зробив нью-йоркський арт-дилер Бретт Горві, співвласник галереї Levy & Gorvy, який торгувався від імені анонімного клієнта.

Історія цього полотна почалася у далекому 1927 році, коли картина експонувалася на виставці Казимира Малевича в Берліні у Groe Berliner Kunstausstellung. Радянська влада не дозволила художнику довго перебувати у Європі, і він змушений був через кілька днів повернутися назад в СРСР. Всі свої привезені роботи, а це близько сімдесяти, він залишив у свого товариша — німецького архітектора Гуго Херінга. Малевич надіявся, що через певний час знову приїде і зможе їх забрати, але не судилося, йому так і не дозволили більше покидати Радянський Союз. Незадовго до смерті архітектор передав їх на зберігання у Міський музей Амстердама.

Починаючи з 1970 років, нащадки Малевича добивалися, щоб музей повернув їм всі роботи, але процес не мав успіху. Так продовжувалося до 2002 року, допоки 14 робіт із колекції музею не були вивезені на ретроспективну виставку Малевича до Музею Гуггенхайма. Частина із нащадків, маючи американське громадянство, порушили на території США позов проти голландського музею, і Стеделейк, не бажаючи судитися, уклав мирову угоду, повернувши їм п’ять з тридцяти шести робіт, які зберігалися в музеї, в обмін на відмову від подальших претензій.

2. «Містичний супрематизм (Чорний хрест на червоному овалі).

Проданий на аукціоні Sotheby’s, Нью-Йорк, 5 листопада 2015 року за $ 37,77 млн.

Малевич створив цю роботу на початку 1920-х років, якраз після Жовтневої революції, тому полотно несе в собі вагомий політичний і історичний зміст. Зображення відображає всю радикальність художньої філософії Малевича.

3. «Супрематична композиція № 18», 1915.

Полотно, олія. 53,3 х 53,3. Продана на аукціоні Sotheby’s, Лондон, 24 червня 2015 року за $ 33,76 млн.

4. «Супрематична композиція зі смужкою в проєкції».

Продана на аукціоні Sotheby’s в Нью-Йорку 16 травня 2017 року за $ 21,2 млн.

Казимир Малевич написав цю композицію в 1915 році. Картина належить до супрематизму — одного з ранніх напрямків в авангардному мистецтві, який він сам заснував. Естімейт полотна становив від 12 до 18 мільйонів доларів, боролися за нього чотири покупці. В кінцевому результаті аукціону вдалося значно перевищити верхню цінову позначку.

5. «Супрематична композиція», 1919-1920.

Полотно, олія. 80,5 х 80,5. Продана на аукціоні Phillips 11 травня 2000 року за $ 17 млн.

6. «Автопортрет».

Продана на аукціоні Sotheby’s, Лондон, 3 лютого 2015 року за $ 8,66 млн.

До рейтингу не включено продаж четвертого варіанту «Чорного квадрата» 1932 року, яку московський аукціонний дім «Гелос» виставляв на відкриті торги у 2002 році під час розпродажу колекції «Інкомбанку». Попередня оцінка тоді склала $ 1 млн. За цю суму картину до торгів купив бізнесмен Володимир Потанін і віддав її у Ермітаж в Петербурзі. За словами керівників «Гелоса», їм тоді пропонували більше, але від­крито продавати не дозволило керівництво держави.

Скоро вийде фільм про Казимира Малевича

«Головною ідеєю фільму було розповісти про те, що було «викреслено» з Малевича. Росія привласнила художника і оголосила його серцем російського авангарду», — каже один з продюсерів стрічки Олег Щербина.

Про український аспект життя автора «Чорного квадрата» справді мало говорять, на виставках і в музеях по всьому світу його підписують, як російського художника.

«Малевич не тільки народжений, але і сформований в Україні художник», — кажуть дослідники його творчості.

В Україні він народився і виріс, у Києві працював в Академії мистецтв, він говорив українською, писав нею листи — про все це йдеться у фільмі. Зокрема під час роботи над картиною дослідники знайшли адресу в Києві, де народився Малевич. Це вулиця Жилянська, поблизу сучасного будинку №63.

У фільмі розповідається, який вплив мало на Малевича українське народне мистецтво, як він переніс його у свою творчість, як художник захоплювався українською вишивкою і плетінням мережив, як вишивав сам і пробував розмальовувати печі. А ще він мріяв зняти кіно про гру кольорів. Але не судилось. Бо за його життя кіно було чорно-білим.

Парадокс, але його чорно-білий квадрат став відомим на весь світ. А він мріяв про різноманітну гаму кольорів.

 Тетяна Редько