Поєднати непоєднуване і отримати неймовірний результат — це про Миколу Завального, письменника, агронома-селекціонера з села Крикливці Крижо­пільського району. Уже на початку 70-х років про цього селекціонера заговорили на повен голос усі!

Утім, селекційною роботою його змусили зайнятися обставини: несподівано трагічно гине його старший брат, і довелося юристу, випускнику юридичного факультету Київського університету, залишитись біля хворих батьків у рідному селі. Вже перші спроби у садівництві дали позитивні результати — нові сорти смородини, малини, агрусу, винограду. Його запросили до співпраці по акліматизації тропічних і субтропічних рослин Гагрського опорного пункту в Грузії, де вирощувалось чимало тропічних і субтропічних рослин, зокрема і динне дерево — папайя. Тоді і визріла мета – «а що, коли схрестити ту чи іншу рослину з теплих країн з рослинами цієї родини, які ростуть в Україні?» І Микола Завальний схрещував: інжир з шовковицею, шовковицю з брусонетією, кудранію (малинове дерево) з шовковицею, лавровишню з черемхою, грушу з мушмулою кавказькою, хурму японську з хурмою віргінською, хурму кавказьку з хурмою вір­гінською.

У результаті цієї копіткої праці ним виведено найморозостійкішу східну хурму, гібрид шовковиці з брусонетією, інжир з шовковицею, морозостійкий китайський фінік (зізіфус), нові великоплідні сорти бананового дерева — азимини. А зараз селекціонер працює над виведенням морозостійкого граната, маслини іспанської, пасіфлори, мушмули японської, деревовидного перцю лавра благородного.

На початку літа один з працівників Туркменського ботанічного саду надіслав Миколі Завальному дикий лимон (понцирус) для виведення більш морозостійкого лимона, який може зимувати у відкритому грунті Вінницької області, адже нашому землякові багато чого вдалось вивести і є хороші результати. До речі, виведене ним ківі в одного з садівників у Вінниці вже цього року дало перший урожай без всякого укриття на зиму. Йому вдалося вивести плодові рослини, яких немає в жодному ботанічному саду в світі. Це колониста шовковиця, пальмове плодоносне дерево, акебія різнолиста. А ще — він вивів кілька сортів під­сніжників, котрі зараз радують око подолян у лісах.

Селекція нашого земляка – це справжнє велике мистецтво. Як­що художник пише картину уже готовими фарбами, то фаховому селекціонеру потрібно пі­ді­брати бать­ківські рослини так, щоб вони при схрещуванні дали красиві, смач­ні плоди, раннього чи пізнього строку дозрівання, певного забарвлення, з високою морозостійкістю, не хворобливі, невибагливі до грунтів.

Про Миколу Яковича можна розповідати багато й про його багатогранний талант. Бо за 50 років своєї літературної та селекційної праці написав більше 30 художніх книг, вивів близько 40 сортів винограду та більше 200 сортів і форм плодово-ягідних культур, і його творча колекція з кожним роком тільки примножується.

Ілона ВАЛЬТЕР