Поєднати непоєднуване і отримати неймовірний результат — це про Миколу Завального, письменника, агронома-селекціонера з села Крикливці Крижопільського району. Уже на початку 70-х років про цього селекціонера заговорили на повен голос усі!
Утім, селекційною роботою його змусили зайнятися обставини: несподівано трагічно гине його старший брат, і довелося юристу, випускнику юридичного факультету Київського університету, залишитись біля хворих батьків у рідному селі. Вже перші спроби у садівництві дали позитивні результати — нові сорти смородини, малини, агрусу, винограду. Його запросили до співпраці по акліматизації тропічних і субтропічних рослин Гагрського опорного пункту в Грузії, де вирощувалось чимало тропічних і субтропічних рослин, зокрема і динне дерево — папайя. Тоді і визріла мета – «а що, коли схрестити ту чи іншу рослину з теплих країн з рослинами цієї родини, які ростуть в Україні?» І Микола Завальний схрещував: інжир з шовковицею, шовковицю з брусонетією, кудранію (малинове дерево) з шовковицею, лавровишню з черемхою, грушу з мушмулою кавказькою, хурму японську з хурмою віргінською, хурму кавказьку з хурмою віргінською.
У результаті цієї копіткої праці ним виведено найморозостійкішу східну хурму, гібрид шовковиці з брусонетією, інжир з шовковицею, морозостійкий китайський фінік (зізіфус), нові великоплідні сорти бананового дерева — азимини. А зараз селекціонер працює над виведенням морозостійкого граната, маслини іспанської, пасіфлори, мушмули японської, деревовидного перцю лавра благородного.
На початку літа один з працівників Туркменського ботанічного саду надіслав Миколі Завальному дикий лимон (понцирус) для виведення більш морозостійкого лимона, який може зимувати у відкритому грунті Вінницької області, адже нашому землякові багато чого вдалось вивести і є хороші результати. До речі, виведене ним ківі в одного з садівників у Вінниці вже цього року дало перший урожай без всякого укриття на зиму. Йому вдалося вивести плодові рослини, яких немає в жодному ботанічному саду в світі. Це колониста шовковиця, пальмове плодоносне дерево, акебія різнолиста. А ще — він вивів кілька сортів підсніжників, котрі зараз радують око подолян у лісах.
Селекція нашого земляка – це справжнє велике мистецтво. Якщо художник пише картину уже готовими фарбами, то фаховому селекціонеру потрібно підібрати батьківські рослини так, щоб вони при схрещуванні дали красиві, смачні плоди, раннього чи пізнього строку дозрівання, певного забарвлення, з високою морозостійкістю, не хворобливі, невибагливі до грунтів.
Про Миколу Яковича можна розповідати багато й про його багатогранний талант. Бо за 50 років своєї літературної та селекційної праці написав більше 30 художніх книг, вивів близько 40 сортів винограду та більше 200 сортів і форм плодово-ягідних культур, і його творча колекція з кожним роком тільки примножується.
Ілона ВАЛЬТЕР
