Чому змагання у його честь проходили без прапора України?
На зауваження активіста Віктора Мартинюка представник оргкомітету відповів: “Головне – це судді і медпрацівник”. Ви також так думаєте?
За таку ініціативу виступили 796 студентів Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу.
23 липня 2014 року бойовики “Донецької народної республіки” взяли в полон, а потім закатували до смерті 16-річного юнака тільки за те, що в його рюкзаку знайшли жовто-блакитну стрічку та шарф футбольного клубу “Карпати”. Це був мешканець Краматорська Степан Чубенко. До подій Євромайдану він був звичайним хлопцем, який захоплювався футболом. Був воротарем місцевої команди. Як згадує його мама Сталініна Чубенко, її син був душею компанії, гуморний, навіть створив у Краматорську Лігу КВН.
– До подій на Майдані він ніколи не цікавився політикою. Але протести у Києві та усіх містах України не залишили його байдужим. Він почав листуватися з євромайданівцями з різних регіонів, дивився відеотрансляції усіх подій в Інтернеті і потім нам розвінчував пропаганду з телевізора. А коли на Донбас прийшла “русская весна”, позиція сина була однозначною: за цілісність і суверенність України, і ніяких інших прапорів він не хотів бачити у своєму місті. Щоб сховати його від цих подій, ми намагалися його відправити до родичів в Росію. Але нічого не вийшло. Він все одно долучився до партизанського руху у Краматорську. Я хвилювалася, але Стьопа заспокоював, що все буде добре. Якось не могла до нього додзвонитися, але син згодом скинув смску: “Передзвоню пізніше, люблю вас”. Але живим сина ми більше не побачили, – згадує мама.
Їй довелося пройти через пекло, щоб забрати хоча б тіло своєї дитини.
– Поїхала в Донецьк, щоб розшукати Степана. Про те, що його закатували, а потім ще й розстріляли, дізналася аж через місяць. Вела багато перемовин, щоб мені дозволили забрати тіло синочка. Стьопу поховали 8 листопада, у Міжнародний день КВН, який так любив мій хлопчик, – досі плаче Сталініна Чубенко.
Вона вже декілька років у судах добивається покарання вбивць свого сина...
– Степан Чубенко став народним героєм України. Про українського школяра і патріота, воротаря футбольного клубу «Авангард»-Краматорськ, який був по-звірячому катований і розстріляний бойовиками проросійської терористичної організації «ДНР» за проукраїнську позицію, знають в усьому світі, – каже Віктор Мартинюк, активіст із Вінниці, – Тому на початку нового 2021-2022 навчального року я звернувся до педагогічного колективу КЗВО "Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж" з ініціативою про надання новозбудованому футбольному стадіону імені “Народного Героя Степана Чубенка”. Мою пропозицію колектив одноголосно підтримав на засіданні педагогічної ради коледжу. Тоді ж звернувся і до Українського інституту національної пам'яті. І отримав схвальну відповідь шанованої державної установи і його поважного колективу, за підписом голови Антона Дробовича.
Минулого тижня, під час проведення міжнародного турніру з футболу серед юнаків, оприлюднив мою ініціативу. На сьогоднішній день маємо схвальне рішення педагогічної ради коледжу, крім того, ініціативу підтримали 796 студентів, які засвідчили це своїми підписами. Сподіваємося, що вінницька міська та обласна влада підтримають цю ідею. Ми зобов’язані гідно вшанувувати пам'ять героїв, виховувати підростаюче покоління на їхньому прикладі, – впевнений Віктор Мартинюк.
Через газету та розголос ініціатори ідеї сподіваються, що про цю новину стане відомо рідним Степана.
Міжнародні змагання без українського прапора
Коли у Вінниці на цьому стадіоні відбувалися футбольні змагання, Віктор Мартинюк вивішав банер з фотографією Степана Чубенка та обурився, що під час міжнародних змагань з футболу відсутня українська символіка:
– Побачивши відсутність на стаціонарному флагштоці стадіону Державного Прапора України, зробив зауваження представнику оргкомітету. Але почув у відповідь безліч суб'єктивних причин. Мене запевнили, що Прапор України "повісять" на заключний день змагань. Але не став чекати, а пішов додому, де зняв з стаціонарного флагштоку на моєму подвір'ї Прапор України і підняв його над футбольним стадіоном. Наприкінці змагального дня приїхав ще один представник оргкомітету, який привіз прапор і заявив, що «головне на змаганнях – це судді і медичний персонал!». І це на 8-й рік російсько-української війни, в якій за нашу свободу і незалежність, державність та суверенітет України полягли тисячі українських патріотів, у 30-ту річницю відновлення Незалежності, за що поклали свої безцінні життя найкращі сини і доньки української нації, в тому числі і Степан Чубенко, – обурився Віктор Мартинюк.
