Про збірку проповідей подільського проієрея Василія Гречулевича нещодавно розповів на своїй сторінці у Фейсбуку архімандрит Софроній

«Для тих, хто говорить, що українська мова вигадана і ніколи в церковному вжитку не була. Один “великий” професор київських духовних шкіл колись сказав, що українською мовою не можна передати жодної богословської думки. От всіма мовами світу можна, а українською ні. Але, якщо таким великим викладачам російських шкіл не під силу засвоїти українську мову, то іншим священниками, ще у далекому ХІХ століття в цьому не було ніякої проблеми. Бо то були справжні пастирі, які любили Бога, свій народ, свою мову, звичаї та традиції благословенної Богом української землі — ділиться священик своїми думками – Дивіться православні українці, яку маю унікальну книгу, збірку проповідей нашого подільського протоієрея Василія Гречулевича (1791-1875) українською мовою! Уявіть собі ХІХ століття.

Після приєднання Правобережної України до Російської Імперії царський уряд, так би мовити, “реорганізовує” освіту, переводить навчання на російську мову. В 1847 році розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови. Через 15 років буде виданий відомий Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: “жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може”. І в цей час, подільський священник Василь Гречулевич з дозволу Святійшого Синоду в Санкт-Петербурзі видає збірку проповідей на його рідній українській мові.

Лише фрагмент з проповіді в неділю про розслабленого. Але, яка чиста українська мова, як гарно на ній звучить Євангельське благовіст’я.