Справжнє протистояння — стінка на стінку, як в лихі 90-ті, відбулося в понеділок під стінами Іванівської сільської ради.

Сюди на сесію приїхали студенти, які раніше подавали клопотання про виділення по 2 гектари землі. Зараз їхнє питання розглядаються в Апеляційному суді, але молодь вирішила не чекати і приїхала раніше.

– Ми почули, що тут сьогодні будуть роздавати землю, тому хочемо звернутися до депутатів, щоб і нам виділили, згідно з законодавством, — повідомив Роман, студент Він­­ницького ПТУ №5. — Нам погрожували, що усіх 111 списочників збираються шукати за місцем проживання, це протизаконно. Будемо писати заяви в по­ліцію.

Але чужинцям в Іванові були явно не раді. До входу сільської ради одразу підтягнулися місцеві.

— Спочатку землю отримують атовці нашої громади, а потім, якщо залишиться, всі інші можуть претендувати. Бо ці молоді люди навіть не уявляють, що таке сільське господарство… Ще зрозуміло, коли просять ділянку, щоб засадити малину чи гарбузи. То людина дійсно хоче працювати на землі. А ви її хочете «на шару» отримати і тут же продати, — обурюються іванівські чоловіки.

— У нашій ОТГ худоби більше, ніж в усій Вінницькій області. Де людям пасти корів, якщо ви пасовища хочете роздерибанити?

– Ви навіщо ділите людей на своїх і чужих? Я також маю право на землю — в Іванові чи в іншому селі України. Тому пустіть людей, нехай нас побачить і почує ваша влада, бо ви порушуєте наші права,— наполягали приїжджі студенти.

Але вхід у сільську раду забарикадували.

– Першого, хто спробує штурмувати, будемо пи…ти, — стиснули кулаки іванівські чоловіки на дверях. Але до штовханини не дійшло. Гаряча дискусія розгорілася між атовцями, які бу­ли по два боки барикад. Бо і вони приїхали разом із студентами та вимагали для себе землі. Гасити конфлікт вийшли депутати. На вулиці і в сесійній залі вони підтримали місцевих учасників бойових дій. Бо останнє питання сесії було саме про розподіл 34 га землі між 17 місцевими атовцями. Але й тут не обійшлося без баталій. Бо коли перейшли до затвердження цього рішення, слово взяв представник фермера Юрія Воєводи, земельні ділянки якого розпайовувалися.

— У Літинському районному суді слухалися справи по подовженню терміну договорів оренди фермера Воєводи. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Сільська рада подала апеляцію на це рішення. У випадку, коли апеляційну скаргу не буде задоволено, як сільська рада буде його виконувати, якщо ви ці ділянки передасте у приватну власність? — запитав адвокат Микола Тиховський.

– А ти не хочеш з Воєводою піти повоювати? Ми самі будемо розбиратися, добре?! — наполягали військові. — Договори з Воєводою закінчилися 30 вересня. То дайте нам цю землю. Бо коли буде рішення суду, а земля не буде роздана, ці ділянки знову передадуть Воєводі, — стояли на своєму захисники України.

– Для чого ми тут сидимо, якщо все вирішує суд? — втрутився у дискусію голова Іванівської сільської ради Михайло Кулик. — Учасники бойових дій з нашої Гущинецької частини уже 4 роки пишуть клопотання на землю. Але сьогодні ми маємо їм відмовити тільки через те, що є пролонгація договору з фермером? Я з цими питаннями вже був у комітетах Верховної Ради. На сьогоднішній се­сії є представник «МХП Зернопродукт». Нехай він скаже, хто орендовував ці ділянки.

– Не пам’ятаю точно, в якому році було підтримано питання Юрія Воєводи, який був нашим працівником, стати фермером. Як він далі свою діяльність проводив, кожен розуміє і знає. А ми були і залишаємося надійним партнером громади, — відповів Сергій Броварник, регіональний директор ПРАТ «Зернопродукт МХП».

Михайло Кулик повідомив, що у 2014 році Юрію Воєводі були надані земельні ділянки під фермерське господарство.

– Але цей псевдофермер сьогодні не працює на землі, а барижництвом займається і тільки знищує нашу громаду, — впевнений Михайло Кулик.

Схоже, аргументи голови та представника «МХП Зернопродукт» стали ви­рішальними для депутатів, бо вони біль­шістю своїх голосів підтримали рішення роздати атовцям, раніше орендовані фермером ділянки.

На завершення голова Михайло Кулик подякував усім за підтримку і у відповідь отримав бурхливі оплески людей під сільською радою.

Людмила ПОЛІЩУК
Фото та відео Сергія ХІМІЧА