До речі, рівно три роки тому в 2018-му після свого першого обрання головою суду Сергій Костянтинович відверто відповів 33-му каналу в інтерв’ю про своє коріння із Томашполя та кар’єру судді: «Я не «мажор»! Я справді родом із районного Томашполя, де моя мама досі працює вчителькою у школі.  На жаль, батька вже багато років як немає… В сім’ї я перший юрист, і у нас досить проста родина…»

Цього разу наші журналісти поставили нові питання до керівника суду, що має найвищий рейтинг довіри серед вінничан.

– Пане голово, як справи з капітальним ремонтом приміщення суду, якого не було із 1957-го року?

– На жаль, за 2 останні роки капітальних видатків на суди не було передбачено в бюджеті, тому ремонт приміщення Вінницького апеляційного суду не розпочався. Але проектно-кошторисна документація на цей проект є ще із 2019-го та передбачався кошторис на рівні 25 мільйонів гривень… І під час нашої зустрічі 19 листопада із Головою Судової адміністрації України саме йшла мова про необхідність виконання цих робіт в наступному році.

– Як вплинув СОVID на роботу суду?

-Яка ситуація з вакцинацією працівників суду?

– Із 25 суддів ВАС нині вакциновано 22… Решта у процесі разом із апаратом суду, бо всі розуміють загрози вірусу для здоров’я і життя.

Щодо «ковідних» справ про штрафи та подібне, то їх було більше півтора роки тому, коли лише починалась перша хвиля епідемії. Нині вінничани більш свідомі та знають всі правила та обмеження, а тому такі справи нині досить рідко оскаржуються в апеляційній інстанції. Тому їх максимум 15…

- У ВАС за 3 роки його процесуальної діяльності стало менше на 4 суддів? Як кадрові зміни впливають на розгляд справ?

- Навантаження на суддів дійсно суттєве і я особисто із початку року маю на розгляді вже більше 1000 справ. Це при 90-відсотковій завантаженості, як голова суду. А загалом на місяць наш суддя може слухати до 200 справ… І досить часто це не один том, а десятки із матеріалами справи… Тому держава так оцінює нашу роботу, що Законом України передбачена заробітна плата в розмірі від п’ятдесяти прожиткових мінімумів – 2102 гривень помножити на 50…

- Значить зарплати суддів часто вищі за 100 тисяч гривень і така висока платня «запобіжником» від хабарництва?

- Цей дійсно достойний рівень оплати праці судді передбачила держава… В тому числі й для запобігання корупції. Тому я не чув, щоб хтось із колег скаржився на зарплату, надто високу завантаженість чи дуже складні справи… Ми свідомо обради професію судді, склали відповідні присяги і приймаємо рішення Іменем України…

- Новий паркувальний майданчик перед судом викликав цілу хвилю коментарів та обговорень у Вінниці…. Це правда, що ввечері та на вихідні ця паркувальна зона відкрита для всіх без обмежень?

- Ми самі під час обговорення цього проекту погодились, що паркувальна зона має бути доступна для всіх вінничан та гостей міста. Тому із 8 до 18-ї години дня тут стоять авто суддів, працівників суду та конвойних… А решта часу це вільна зона для всіх автомобілів у центрі Вінниці… Весь бюджет облаштування цієї парковки – це автоматичний шлагбаум, нове асфальтування та відео нагляд.

- Яка доля старої Ауді – службового авто колишньої голови апеляційного суду?

- Ми передали це авто у Волинський окружний адміністративний суд… Це було рішення Судової адміністрації. Бо я, майже не користуюсь службовим авто, хіба що під час відряджень… Скажу відверто, я люблю ходити пішки на роботу. Бо під час такої прогулянки є час зібратись із думками, спокійно розібратись із планами на день, отримати насолоду від краси рідної Вінниці та фізичне навантаження від 4 кілометрів ходьби… Це одне із моїх хобі, яке наслідують кілька моїх колег із числа суддів ВАС.

- Пане голово, скільки рішень судів першої інстанції було скасовано вашими колегами із початку 2021-го року?

- Це 35-40%... І справа не лише у якості та професійності прийнятих рішень, але є суто процесуальні питання і моменти. Бо часто учасники процесу просто не були повідомлені через брак марок і конвертів у судах першої інстанції. І часто СМС не є належним повідомленням…

- Які найбільш резонансні справи слухались у вашому судді за ці 10 місяців та які були складнощі у суддів ВАС?

- Це кримінальні провадження. Це апеляція по гучній справі ІТішника, якого засудили до довічного терміну за вбивство 4-х рідних людей Анатолія Малєца, по інших вбивствах, затримання найстаршого в області підозрюваного, по першому «євробялхеру»…

- Справу Андрія Санчеса – фронтовика Сарвіри нині закрито після того, як наш Апеляційний суд скасував його вирок від Курбатової 4,5 роки позбавлення волі… Вам і вашим колегам часто дякують за повернуту волю, переглянуті вироки та скасовані ув’язнення?

- По закінченню розгляду одна сторона процесу завжди каже дякую… Але бувають і виключення, коли після апеляції сторони миряться, подають один одному руки та розуміють, що свою суперечку вони могли вирішити і без судів. Так буває не завжди… По вироку для Андрія мої колеги розібрались тоді та прийняли законне рішення.

- Що читає голова суду? Чи є на це час? Ви особисто слухаєте справи чи більше є ТОП-менеджером суду?

- По менеджменту суду більше працює керівник апарату суду, бо дійсно є питання по приміщенню.

Останню книгу, яку я читав, це «Справа Василя Стуса». Як судді та юристу було досить цікаво дізнатись всі деталі цієї явно сфабрикованої справи. Після цієї книги вірші нашого земляка Василя Семеновича Стуса стали мені ще більш близькими і зрозумілими… І ця книга більше не про його справу, а про Велику людину та її долю.

- Це правда, що судді намагаються не мати друзів серед депутатів та посадовців, щоб потім не вигороджувати їх у суді? У вас залишились друзі дитинства?

- Серед депутатів та посадовців Вінниччини друзів у мене точно не має. Друзі – це люди із дитинства і навчання. Багато хто із моїх однокурсників вже у відставці, закінчили активну службову діяльність, пішли на пенсію чи займаються бізнесом. Багато ще працюють суддями і з ними обговорюємо окремі процеси, реформи і звісно, особисті речі… Ми є всі люди, що вийшли із одного міста, класу чи курсу…

До речі, вдома у Томашполі був минулої суботи. І дорога через Тульчин додому на батьківщину стала значно краще. Але буваю в рідних місцях не часто, бо мяо родини нині переїхала до Києва.

- Колеги вас повторно обрали головою Вінницького апеляційного суду… Передвиборча кампанія мала місце чи тут агітують за себе якось інакше? Були конкуренти на виборах?

- Передвиборчої кампанії не було… Я в той час знаходився у відпустці. Моя кандидатура була одна… Її підтримало двадцятеро суддів. Троє поставили у бюлетені відмітку «не підтримую жодного кандидата»… Ще двоє суддів були у відпустках і не голосували.

- Що буде із вашою кар’єрою після закінчення 2-го терміну головування?

- Головою суду обирають максимум на 2 терміни… Працюємо! Щ буде далі ніхто не загадує у наш буремний час.

- Складно бути головою суду? На Вас інколи пробують тиснути «сильні цього світу» щодо тієї чи іншої справи?

- Скажу відверто, мені не телефонують із проханням «порушати» по тій чи іншій справі… Ось ці жовті урядові та обласні ВІП-апарати стоять на столі та роками мовчать… Один цей спец апарат відключений давно. Із Кабміну чи Офісу президента не дзвонять. І так має бути в цивілізованій європейській країні.

- Хто ваша дружина? Як ви познайомились? Ваші діти підуть по ваших професійних стежках чи оберуть собі іншу професію поза юриспруденцією?

- Ми познайомились із дружиною Тетяною ще із часів навчання… Ми жили по сусідству в Томашполі. Нині вона працює в Асоціації міст України в столиці та маж приватне підприємство. Син Олександр навчається на 4-му курсі в університеті Тараса Шевченка на правознавстві. Працював у нотаріуса та в адвокатській конторі. Це був його вибір… Тому нині я живу на два міста між Вінницею та Києвом.