Це питання представники громад Вінниччини обговорили спільно з народними депутатами.
Меморандум про співпрацю підписали нещодавно народні депутати від Вінниччини, ГО «Ми — вінничани» та ДП «Вінницький науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою».
Разом з учасниками дискусії: головою об‘єднання Валерієм Коровієм, народними депутатами Ларисою Білозір та Миколою Кучером, головою Вінницької обласної асоціації рибоводів «СОЮЗ» Іваном Агарковим, директором Вінницького інституту землеустрою Ярославом Ярославським, котра відбувалася з ініціативи ГО «Ми — вінничани», представники територіальних громад Вінниччини обговорили державні механізми впровадження земельної реформи при децентралізації, проблемні питання функціонування галузі аквакультури в умовах законодавчих змін у галузі землекористування та пропозиції щодо їх вдосконалення.
Не випадково ця зустріч відбувалася у стінах ДП «Науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою», тому що тема обговорення — земля, ринок землі і всі можливі ризики та корупційні схеми. Вінниччина – шоста в Україні за вартістю землі. Сьогодні суди зобов'язують громади віддавати людям землю. Але чи завжди це виправдано? Чимало на Вінниччині необлікованих земель: від невитребуваних паїв до польових доріг. Як територіальній громаді не втратити землю і ефективно її використати? Запитань назбиралося чимало.
- З початку запровадження ринку землі на Вінниччині продано вже 1163 паї. Ціна, котра зафіксована у документах купівлі-продажу, — 37,5 тисячі гривень, — розповідає директор Інституту землеустрою Ярослав Ярославський. — Нам потрібна окрема платформа для розміщення інвестиційно привабливих земельних ділянок. Для цього необхідно виготовити комплексні плани, де була б найповніша інформація про землю. Але на це підуть чималі гроші, з розрахунку близько 6 мільйонів гривень на громаду! Ми ж намагаємося запровадити щось простіше і таке, що не вимагатиме стільки коштів. Ми провели інвентаризацію земель. Минулого року громади отримали 191 тисячу земель від Держгеокадастру. Це у більшості своїй орендовані землі, пасовища. 38 тисяч гектарів з цих земель — інвестиційно привабливі, для сільськогосподарського призначення. А якщо врахувати, що минулого року орендна плата була 6,6 тисячі гривень з гектару, то додатково область отримала 38 мільйонів гривень. А ще в області близько 100 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення непроіндексовані.
- Через інституцію громадянського суспільства ми прагнемо долучити якомога більше громад і по вирішенню тих конкретних проблем, які в них накопичилися в частині землекористування і цього недосконалого земельного законодавства, — каже голова ГО «Ми — вінничани» Валерій Коровій. — Зараз землю по 2 гектари роздають, хоча її краще віддавати в оренду. Тільки на Вінниччині виявлено 180 випадків, коли цих 2 гектари однієї землі передавали з рук в руки по декілька разів... Ми не ставимо перед собою якихось політичних цілей, а хочемо надати аграріям практичну допомогу у розв'язанні цілої низки земельних проблем. Хочемо організовувати кущові зібрання, щоб у практичній площині розглядати кожен конкретний випадок.
- Суд зобов'язує міську раду передати у власність громадянину земельну ділянку, — розповідає Лариса Кушко, начальник управління комунальної власності Немирівської міської ради. — Але як виконати таке рішення? Як вплинути на депутатів?
- На сьогодні всі ці землі обробляються, але є певні проблеми, — каже Петро Покорнюк, координатор ГО «Ми — вінничани» в Оратівській ТГ, — наскільки ефективно вони обробляються, ким, чи сплачуються за все земельні податки?
- Ми маємо дуже потужний ресурс — землю. І від того, як ми ним розпорядимося, так і будемо жити далі, адже 8 мільйонів гектарів земель в Україні і досі не оподатковуються, а законопроєкти, на котрі чекають аграрії, і досі на доопрацюванні. Громади можуть роздати всім людям по 2 гектари землі. І що далі? Тільки 400 гривень з гектара фіксованого земельного податку? А оренда землі — це значно більші фінанси, — розповідає нардеп Лариса Білозір.
— На місцях виникає чимало шахрайських схем. Наприклад, родина з 20 людей, і кожному конче потрібна земля. Існують рейдерські схеми, коли громаду позбавляють права на землю через суди. Цілі юридичні фірми працюють на те, що отримати землю. Але це ваш актив, і його вигідніше пускати на аукціон. Ми беремо це питання під свій контроль, і, можливо, треба буде вносити зміни до законодавства. Аналіз податкових надходжень — це те, чим вже зараз мають займатись в громадах, поряд з ефективним діалогом з усіма власниками землі. Ми як народні депутати у спільній роботі з місцевим самоврядуванням та експертами готові ініціювати законодавчі зміни, які б детінізували відносини у сфері користування землею с\г призначення.
- Реально цього ринку земні немає, — зауважив народний депутат Микола Кучер. — Бо з того законодавства, котре ми розробляли, майже нічого не залишилося. Але прийнято багато законодавчих актів, котрі спрощують роботу з землею, і це правильні кроки. Разом з тим залишаються невирішені питання. Наприклад, про поставлене податкове зобов'язання. Робилося все, щоб цей законопроєкт не був прийнятий. Все через те, що у можновладців дуже погане враження про село. Ніхто з них не думає, щоб місцеві бюджети наповнювалися. Немає того розуміння.
Усі учасники мали змогу обговорити нагальні питання, що стосуються земельної реформи в умовах децентралізації. Обговорили і реальні шляхи наповнення місцевих бюджетів від сплати за землю, порядок оформлення земель водного фонду та заходи щодо землеустрою, які необхідно провести в громадах для забезпечення ефективного використання земель.
Під час дискусії представникам громад та інституту з народними депутатами вдалось знайти спільні пропозиції щодо вирішення проблемних моментів в земельному законодавстві.
В єднанні — сила!
Соломія Калюжко
