128 дітей знайшли своїх батьків через «33-й» лише у співпраці із відомим дитячим лікарем Валерієм Щербанем.

Це неймовірні історії спочатку покинутих і «нікому не потрібних». Далі — очікуваних і довгожданих. Ми розпочинаємо цикл публікації до 30-річчя «33-го» з крайньої із них — усиновлення завдяки «33-му» хлопчика Серафима.

Газета із фото покинутого хлопчика прийшла в родину. Мама навіть заховала від доньки цей номер. Відчувала серцем — вона кинеться його всиновлювати. Та де Погребище, а де — Вінниця… Думала — нічого не вийде. Але племінниця таки потайки показала цю публікацію. І все… На жаль, далі був місяць митарств. Але родина вистояла. І тепер Серафим має хрещених батьків, які будуть його виховувати.

Цей новонароджений хлопчик з’явився на світ в одній із вінницьких ковідних лікарень. Його вагітну маму привезли туди із підозрою на коронавірус. Ковід не підтвердився. Але жінка народила і залишила новонароджене немовля…

— Стресова ситуація та ряд соціально-побутових причин вплинула на таке рішення породіллі. Жінка написала відмову і пішла з лікарні, — повідомили медики, які з перших днів опікувалися немовлям.

Хлопчика ретельно обстежили. Він народився здоровим. Але після важких пологів потребував дообстеження та реабілітації. Більше двох місяців дитина була у спеціалізованому лікарняному закладі… Мали спрямувати в дитбудинок… Тому у листопаді наша газета написала про цього хлопчика в надії на його кращу долю.

Після нашої публікації сталося диво… З кореспондентом газети зв’язалися волонтери, які погодилися допомогти біологічній мамі і новонародженому хлопчику… Ними виявилася сім’я з Погребища.

– Чужих дітей не буває… Наша сім’я це, як ніхто, розуміє. 10 років тому померла родичка і четверо її дітей залишилися сиротами. Опікуном для них стала бабуся. А ми пройшли навчання і підготували всі необхідні документи, щоб мати можливість опікуватися іншими дітьми-сиротами. Та не так просто усе у нашій державі. Вже й втратили надію… Але тут стаття у вашій газеті про відмовного хлопчика. Спочатку моя мама прочитала і заборонила домашнім показувати мені цю публікацію. Боялася мене травмувати, бо знає, що я неабияк переймаюся маленькими сиротами. Але племінниця Маргарита потай таки показала мені статтю. Я, звісно, розплакалася, коли почитала, але разом з чоловіком вирішили будь-що допомогти, — розповіла Олена Таркани.

Волонтери не лише знайшли дитину, але й біологічну маму. Жінка зізналася, що покинула малюка, бо у неї труднощі в житті. Виявляється, п’ятеро її старших дітей вже виховуються у прийомних сім’ях, бо свого часу нікому було підтримати та допомогти. Найбільше вона боялася, щоб новонароджений хлопчик не потрапив в інтернатний заклад… Коли волонтери з Погребища запевнили, що готові прихистити жінку з дитиною, вона одразу відкликала заяву-відмову, яку написала в стані післяпологової депресії.

Олена з чоловіком допомогли мамі отримати реєстрацію, отримав перший свій документ — свідоцтво про народження – й малюк. А головне – волонтери стали хрещеними батьками хлопчика.

– Охрестили малюка Серафимом, бо він народився у день пам’яті Серафима Саровського. Богом дарована дитина! Честь і хвала жінці, яка, незважаючи ні на що, зберегла йому життя! Тепер ми породичалися і будемо опікуватися своїм похресником, — запевняє Олена.

Разом з мамою вони уже забрали Серафима з лікарні і поїхали додому.

Тепер у колі люблячих людей хлопчик стрімко почав розвиватися, набирати вагу.

– 10 грудня нашому похреснику вже буде три місяці. Він такий розумний і цікавий хлопчик! Поки мама на роботі, ми за ним доглядаємо. Допомагає наша старша донечка Василіса. Вона змалечку мріяла про сестричку чи братика, і от її мрія здійснилася. Поставили Серафима на облік до сімейного лікаря, але, сподіваємося, він не буде хворіти, ми все для цього робимо. І купаємо, і гуляємо на вулиці, найкращі суміші купуємо. А головне, ми його дуже любимо, бо відповідаємо за це маленьке чадо перед Господом! Дякуємо газеті, що не залишилася байдужою до долі дитини! Обіцяємо розділяти з вами усі радощі дорослішання нашого Серафима! — радіє хрещена мама Олена.

– Залишаючи дитину, матір бачила її долю тільки в повноцінній люблячій родині. Завдячуючи духовному батьківству, Серафим отримав таку можливість. У нього з’явилися духовні батьки, сестричка, яка чекала його, як рожеву мрію. Впевнений, у цього хлочика буде щаслива доля. Він став 128 дитиною, яку ми разом з «33-м» влаштовуємо у люблячу сім’ю. Хотів би, щоб в Україні усі 160 тис. покинутих дітей зростали у сім’ях. Але для того, напевно, потрібно змінити наше законодавство, роботу соціальних служб. Бо дитина після народження не повинна місяцями жити в лікарні, а потім в дитячому будинку, інтернаті… У 1992 році Україна підписала Конвенцію з прав дитини, де чітко прописано, що кожна дитина має право на свою сім’ю, якщо навіть біологічні батьки не мають можливості у зв’язку з певними життєвими обставинами виховувати народжене чадо. Таких дітей чекають у інших сім’ях.

— Хочу висловити подяку «33-му каналу», яка в цій історії і ще в 127 дала дітям путівку в життя. Вони були покинуті, спочатку нікому не потрібні, але саме завдяки «33-му каналу» вони стали бажаними у тих сім’ях, де вони зараз живуть повноцінним життям, — так прокоментував щасливий випадок Серафима та інших діток зі схожею долею лікар Валерій Щербань, який усе своє професійне життя опікувався материнством і дитинством.

Наша газета й надалі буде слідкувати за ще одним «похресником «33-го». Бажаємо малюку рости здоровим і щасливим, в оточенні люблячих і турботливих людей!

Людмила ПОЛІЩУК