Рік депутатської діяльності Наталі Заболотної: що вдалося, а що ні, про комунікацію із виборцями, роботу на окрузі — у нашому інтерв’ю.
– Ви вперше стали депутатом. Як себе відчуваєте в цій ролі? Як оцінюєте роботу ради?
– Як прояв довіри та відданості. 25 жовтня 2020 року мене було обрано депутатом Вінницької обласної ради 8 скликання від політичної партії «Слуга Народу». Вірю, що ця подія стала для мене сакральною і назавжди міцними узами відповідальності поєднала мене із громадою Вінниччини. Це для мене абсолютно новий досвід. Увесь цей час працювала у виконавчій гілці влади, доповідала депутатам з трибуни, захищаючи ті чи інші програми. Тепер працюю по інший бік трибуни. У Вінницькій облраді фракція «Слуги Народу» — це 8 депутатів. Більшість із нас не мала до цього депутатського досвіду, але це непогано. Ми маємо злагоджену комунікацію. Спільно встановили правило – на жодну сесію не виходимо, попередньо не пропрацювавши кожен проєкт рішення. І якщо мої колеги по фракції мають пропозиції, зміни та доповнення – відстоюємо спільну позицію. Ми завжди озвучуємо позицію фракції й маємо гарні приклади, коли навіть депутати, які не підтримують нашу політичну спрямованість, голосують за наші правки.
– Багато дискусій було з приводу нового регламенту ради, яка ваша думка?
– Не підтримала зміни до регламенту на голосуванні за нього. Вважаю, що управління та відділи обласної ради, працівники яких отримують заробітну плату із обласного бюджету, не повинні заміняти депутатів у частині підготовки проєктів рішень.
– Робота депутата не лише у сесійній залі, а й з виборцями. Чи багато вдалося провести зустрічей у цей ковідний рік?
– Пандемія COVID-19 внесла свої корективи у плани, порядок роботи, але комунікація з людьми для мене завжди були основним показником моєї роботи. Тому з урахуванням карантинних вимог мені вдалося провести 12 планових особистих прийомів громадян, які відбуваються з 15.00 до 18.00 у перший четвер щомісяця.
На даний момент із особистих прийомів мною було отримано 70 звернень громадян, і жодне не залишилося без уваги. Більшість звернень стосувалися надання матеріальної допомоги та лікування. Також були звернення щодо пільгових статусів, невчасної виплати заробітних плат, освітніх та культурних питань.
Завжди цікаво співпрацювати із творчими особистостями. До мене звернулися з проханням посприяти виданню авторської збірки хорових творів композиторів та художників Східного Поділля «Миттєвості», яка є повністю аутентичною. У ній — картини художників Вінниччини, до кожної з яких хором «Капелла» підібрано пісню та оснащено QR-кодом з посиланням на відеовиконання цієї пісні. Збірка вийшла лімітованим тиражем у 200 примірників. А на її презентації були присутні митці – автори картин.
Переконана, що за будь-якої можливості потрібно підтримувати талановитих людей. Тому, коли визначали переможців всеукраїнської літературно-мистецької премії імені М. Коцюбинського, як депутат обласної ради від ПП «Слуга Народу» вирішила особисто преміювати 4 найкращих, на мою думку, книги письменників-земляків. Людмила Брендак – авторка роману-трилогії «Таке довге… коротке життя», Ганна Боярська – авторка збірки віршів «Життям відібрано», Тетяна Пірус – авторка дослідження «Українські народні ляльки Поділля» та Олександр Височанський – автор збірки віршів «Книжечка нова про старі дива» отримали від мене по 3 тис. грн.
– Знаю, ви одна з тих депутаток, яка завжди реагує на проблеми дітей-сиріт, учасників бойових дій, людей з інвалідністю. Чим, як депутат, змогли допомогти таким людям?
– У мене на особливому контролі питання, з якими звертаються пільгові категорії населення. Тому, коли у вінничанина виникла проблема з отриманням статусу інваліда війни, я сама ретельно вивчила надані документи і звернулася до відповідного органу з проханням переглянути цю ситуацію. Отримала позитивну відповідь, і зараз цей чоловік вже має статус інваліда війни та передбачені законом виплати і пільги.
Не могло залишитися без розгляду і прохання вдови загиблого учасника АТО родом із Вороновиці. У багатоквартирному будинку, де вона проживала, виникли проблеми із водопостачанням. Жінка не мала коштів для проведення необхідних ремонтних робіт, тому я виділила з депутатського фонду необхідну суму.
– Це ж завдяки вашій депутатській ініціативі рідні померлих учасників бойових дій тепер зможуть отримати матеріальну допомогу?
– У березні я звернулася до департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА з проханням допрацювати порядок використання коштів обласного бюджету для здійснення церемонії поховання осіб, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в частині надання права отримання одноразової матеріальної допомоги членам сімей померлих осіб, які брали участь в АТО/ООС.
Через деякий час опрацювання мого звернення, 30 липня, за цю ініціативу було проголосовано і тепер вона запроваджена у Вінницькій області. Тому відтепер категорії отримувачів допомоги розширено. Сім’ї померлих учасників АТО/ООС також будуть отримувати цю допомогу у розмірі двадцяти п’яти прожиткових мінімумів. У 2021 році таких сімей – 16.
– Левова частка депутатського фонду завжди витрачалася на допомогу у лікуванні, у вас теж так?
– Допомога на лікування та медичні обстеження — одні з найбільш частих звернень громадян. Коли є потреба у дороговартісній діагностиці, питання вдається вирішувати безкоштовно. Бо у Вінницькій області, завдяки програмі «Велике будівництво», відновлено 10 приймальних відділень, у яких встановлено сучасне обладнання, з використанням якого можна безкоштовно здійснити потрібні обстеження.
А от на лікування за кордоном інколи доводиться збирати «усім миром». Зі свого депутатського фонду виділено кошти на реабілітацію після енцефаліту для сина однієї заявниці. На операцію «старечої катаракти» для мами іншої заявниці та для дівчинки з ДЦП, яку мама возить на лікування у Китай.
Рада, що громадяни знають про можливість звернення до депутатів і користуються цим правом. А разом нам вдається врятувати не одне життя.
– Ви часто виступаєте з депутатськими ініціативами. Що вже вдалося реалізувати?
– Депутат повинен бути державотворцем та сподвижником розвитку суспільства. Тому разом з колегами-депутатами по фракції від ПП «Слуга Народу» Тетяною Каменщук та Володимиром Костюком відвідали Томашпільщину. Обговорили можливості участі громади в конкурсах для отримання субвенцій з державного бюджету на проведення швидкісного Інтернету в населених пунктах, придбання ноутбуків педпрацівникам для дистанційного навчання, шкільних автобусів. У рамках програми «Спроможна школа для кращих результатів» – громада подала 1 проєкт для обладнання лінгафонного кабінету та отримала 450 000 грн з державного бюджету. Для здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, вирішили подати проєкт на телемедичне обладнання.
Відвідала Літинську громаду. В контексті розмови з колегами по фракції одним з головних питань було створення вільного молодіжного простору в їхній місцевості для підтримки системної комунікації серед підлітків. Такий простір дійсно потрібен, і не тільки в Літині, бо кожна громада зобов’язана враховувати потреби молоді.
На засіданні бюджетної комісії зініціювала колег-депутатів проголосувати за надання субвенції Вендичанській громаді на встановлення меморіалу воякам УНР в с. Кукавка. Бо загиблих українських героїв перепоховали відповідно до християнських звичаїв та віддали належні військові почесті, але пам’ятний знак не встановлювали через брак коштів. Спільними зусиллями разом з Вендичанською громадою ми все ж встановили та урочисто відкрили у селі Кукавка меморіал воякам УНР.
У листопаді знову завітала до Луко-Мелешківської громади, але вже з іншої причини. Мені повідомили, що в с. Хижинці проживає соціальна робітниця, у якої виповнюється рівно 30 років з початку роботи у Вінницькому райвідділі соцзабезпечення по с. Хижинці. Всі ці 30 років змінювались лише назви закладів, де вона працювала, але фактично працювала в одному місці. Відверто скажу — не просто працювала, а допомагала людям, піклувалась про їхнє майбутнє, допомагала тим, хто потрапив у важкі життєві ситуації і просто підтримувала їх словом. Я не змогла залишити поза увагою цю, можливо, для когось пересічну, подію. Мені захотілось віддячити за невтомну працю. Зараз вона у рідному селі доглядає вдома 5 осіб похилого віку. І нерідко виникала проблема у переміщенні між їхніми домівками. Тому я вирішила як подяку хоча б частково полегшити її роботу — подарувати велосипед.
– Ви заступник голови постійної комісії з питань економіки, фінансів та бюджету Вінницької облради. Які напрацювання в комісії вважаєте найуспішнішими у цьому році?
– Таких багато. Хотілося б прозвітувати про уже прийняті рішення. Зокрема щодо розподілу додаткової дотації 125 млн грн на професійно-технічні навчальні заклади; виділення додаткових коштів на фінансування охорони здоров’я, майже 4 млн грн спрямували на Клінічний центр інфекційних хвороб для розгортання додаткових 100 ліжок із централізованим киснепостачанням, у тому числі – 3-х ліжок інтенсивної терапії; додатково виділили 1 млн 470 тис. грн на встановлення зовнішнього підйомника та реконструкцію приміщення головного корпусу у Вінницькому обласному диспансері радіаційного захисту населення; збільшення на 5 млн грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заклади третинного рівня, які не ввійшли на контрактування до НСЗУ; виділення 5,8 млн грн на співфінансування об’єктів ДФРР по «Великому будівництву» на 2021 рік. Підтримали проєкт рішення «Про надання згоди на передачу професійно-технічних навчальних закладів з державної власності до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області» та внесення додаткових змін до обласного бюджету на 2021 рік.
Також підтримали питання розподілу 14 млн грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації для придбання житла двом сім’ям загиблих учасників бойових дій, для семи учасників бойових дій з інвалідністю І-ІІ груп. Ще двом учасникам бойових дій з числа внутрішньо переміщених осіб, члену сім’ї загиблого Героя Революції гідності. Ще одна квартира — учаснику бойових дій на території інших держав.
Підтримали питання розподілу 24,4 млн грн субвенції з державного бюджету на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних форм виховання, зокрема для двох дитячих будинків сімейного типу у Шаргородській та Барській громадах. Капітальний ремонт приміщень двох ДБСТ у Погребищенській громаді.
Загалом з колегами по комісії підтримували рішення про розподіл різних за напрямами субвенцій з державного бюджету і в освіті, і в охороні здоров’я, і в соціальній сфері, і в будівництві на загальну суму майже 5,8 млрд грн, з них 4,5 млрд грн спрямовано в громади Вінниччини.
Також комісією підтримано спрямування додатково 1 млн грн на забезпечення навчально-тренувальних зборів для спортсменів області.
– Вас вважають основним сподвижником розвитку спорту на Вінниччині. Що вдалося зробити у цій сфері вам як депутату?
– Разом з колегами по депутатському корпусу прийняли програму розвитку фізичної культури і спорту у Вінницькій області на найближчих 5 років. Серед запланованого: капітальний ремонт та реконструкція стрілецького тиру і спортивного будинку Вінницької обласної організації «Динамо». А також реконструкція спортивної зали, будівництво універсального спортивного комплексу ангарного типу та будівництво елінгів у Вінницькій обласній спеціалізованій школі олімпійського резерву з веслування імені Юлії Рябчинської. Уже маємо гарні результати — СК «Здоров’я», який було відремонтовано в рамках Програми президента «Велике будівництво».
Але спорт — це не лише про зали і спортивні бази. Успіх — це і робота тренера. Тому завдяки підписаному президентом України Володимиром Зеленським Указу «Про День тренера» з цього року, 19 липня, ми будемо вітати наших тренерів та дякувати їм за можливість перемагати. Чому саме 19 липня? Цього дня 1996 року було відкриття літньої Олімпіади, де Україна вперше брала участь у такому масштабному міжнародному змаганні як незалежна держава і виступила самостійною олімпійською командою. Цей проєкт розроблявся спільно з НОК України, а також Асоціацією спортивних журналістів України і борцем Жаном Беленюком. До речі, зустріч із олімпійським чемпіоном стала справжньою сенсацією для вінничан!
Із радістю можу сказати, що мала нагоду долучитися до серії обласних турнірів з настільного тенісу «Молодь vs депутати». Такі турніри було проведено у Вінницькому, Тульчинському, Могилів-Подільському, Хмільницькому та Гайсинському районах.
Також усіляко сприяю створенню спортивних локацій «Активні парки» в громадах Вінниччини, яких на сьогодні вже є 42.
– Чи доводилося чути критику за свою депутатську діяльність?
– Як на мене, сьогодні дуже важливо якомога чіткіше висловлювати власну думку, аргументовано відстоювати позицію та не втрачати зв’язок із своїми, такими рідними жителями Вінниччини. Тому докладаю максимум зусиль, аби уся моя діяльність висвітлювалася і піддавалася аналізу та здоровій критиці з боку свідомих та небайдужих громадян! Я цього не боюся. Бо депутат – це, перш за все, для людей, а лише після цього – про політику. Тому завжди відкрита до розмови.
Щиро ваша
Наталя Заболотна
