Уродженка України, яка стала найвідомішою бразильською письменницею
У грудні минулого року у португаломовних країнах відзначали 100-річчя від дня народження Кларісі Ліспектор (10 грудня 1920 – 9 грудня 1977) – однієї з найпопулярніших письменниць в Бразилії і однієї з найцитованіших. Водночас в Україні її ювілей пройшов майже непоміченим, адже ми майже нічого не знаємо про уродженку Вінничини, яка стала знаменитою бразильською письменницею.
Хая Ліспектор (ім’я письменниці при народженні) народилася у містечку Чечельник на Поділлі (нині Вінницька область). Про Україну вона згодом напише: “я ніколи не ходила по українській землі, бо мене по ній носили”. Справді, ще зовсім малою, коли їй було 2 роки, батьки перевезли її та її сестер до Бразилії.
Ліспектори спочатку оселилися у місті Масейо на сході Бразилії, звідки переїхали до Ресіфі 1924 року, а 1935 року – до Ріо-де-Жанейро. У Бразилії вони змінили імена: батько Пінхас став Педру, а мати Маріан – Марієтою, донька Леа стала Елізою, Чарна – Танею, а Хая – Кларісі. Життя на чужині не було легким – у 8 років вона втратила маму, ще через 10 років батька. Доводилося працювати, щоб оплатити навчання.
Перебуваючи у шлюбі з бразильським дипломатом, письменниця з 1944 по 1959 рік мешкала за кордоном в Італії, Швейцарії, Британії та США. А після розлучення повернулася до Бразилії, де жила до своєї смерті 9 грудня 1977.
За життя Кларісі Ліспектор опублікувала 18 книг, зокрема, романи та оповідання. Вже її перший роман, виданий в 23 роки, приніс їй славу. Її образність, символізм, міфологічність, звернення до фольклору та своєрідна подача тексту досі викликають подив і зацікавлення не лише читачів, а й літературознавців. Як зазначається у статті про неї для ВВС, “Її порівнюють з Вірджинією Вульф та Джеймсом Джойсом, а її творчість вважається складною для розуміння, пронизаною лінгвістичними експериментами між рядків та “мовчанням”. Сюжетів у неї практично немає, і вона відома своїм порушенням правил пунктуації, наприклад, один її роман починається з коми і закінчується двокрапкою”.
Підготовлено для Diaspora.ua за публікацією Еванілду да Сілвейра
Вера-Крус.
