Для малого та середнього бізнесу газ по 38-46 грн за куб – це шлях у прірву. Тут уже спосіб його економії залишається один. Як казав Геннадій Москаль: «Відключити нахер і закрити підприємство».

Що говорити про малий бізнес та навіть середній, коли вже й промислові гіганти заявляють про збитки. Тому, замість створення нових, нас ближчим часом чекають тисячні втрати старих, обжитих на ринку праці робочих місць.

Польща вже спростила правила в’їзду для наших спеціалістів. Бо при теперішніх податках, пандемії і таких затратах на енергоносії жоден український роботодавець не зможе «по-білому» дати нормальну зарплату своїм працівникам. І вони знову масово хлинуть в євронайми. А з чим залишимось ми? З втраченими робочими руками, пустуючими фірмами та фірмочками, недоступними цінами на продукти харчування, послуги, дитячі садочки і т.д., і т.п…

Адже газ по 38-46 гривень для юридичних осіб — це свідома вимога влади підвищувати ціну на хліб, молоко, яйця. Бо затрати на виготовлення будь-якої продукції автоматично зростуть через нову ціну на це, вибачайте, «Бля… китне паліво». А паралельно держава вимагає від роботодавця підняти мінімальну зарплату і по-чесному робити всі відрахунки в Пенсійний та інші соціальні фонди включно з військовим збором, який уже четвертий рік обіцяє відмінити. Словом, це ще майже 40%.

Скорочувати персонал на кожній фірмі можна лише до певної межі, економити можна лише те, що можна зекономити. За останніх два роки малий та середній бізнес України ці резерви вже вичерпав. І сьогодні його серйозно починає цікавити лише одне питання: «А нахрена мені така держава з мільйонним чиновницьким апаратом, з мільярдними бюджетними витратами на їх утримання?» Для чого така влада, яка вганяє у злидні свій бюджетоутворюючий потенціал, встановлюючи такі несправедливі податки і ціни на егергоносії? І чому в цивілізованих країнах, куди ми так хочемо, влада знаходить кошти, щоб у відповідальний момент допомогти платнику податків?

Загравання з народом методом знищення малого та середнього бізнесу — погана ідея. Бо кожен конкретний працездатний громадянин працює на одній із фірм і також безпосередньо потерпає від цього газового зашморгу. А пенсіонери тим більше, бо кожне втрачене робоче місце — це недоданий внесок у Пенсійний фонд. До речі, у нас уже й так на одного працюючого припадає два пенсіонери. То хто заробить на цих бідних стариків? Може, поляки чи китайці?

Держава повинна негайно адекватно вирівняти ціни на ринку газу. Інакше до зовнішньої загрози додасться ще одна дуже серйозна загроза — у народу урветься терпець. Ви, пани чиновники, отримуєте зарплати в сотні тисяч гривень! Вам тепло і комфортно! У нас також є сім’ї, є діти, старі батьки, ми теж хочемо жити по-людськи. Ми самі створили собі робочі місця, держава до цього не доклала ні копійки. То дайте хоча б нам можливість працювати і заробляти на своє життя! Розвивайте економіку, а не знищуйте те, що є і платить податки. Нарешті, нехай і у вас болять голови, як вижити. Адже відповідальність має бути солідарною і пропорційною до посади.