Нас, резервістів, 400 000. Хрен вам буде, загарбники, а не Україна

— Я з першим призовом пішов у Вінниці на війну, хоча був ресторатором. А депутати, керівники області та міста ховали своїх дітей де і як могли. Разом зі мною в батальйоні служили трактористи, комп’ютерники, інші люди мирних професій.

Це ганебно, але, щоб захищати українську землю, я за власні кошти купив бронежилет, теплий одяг. А олігархи купували найдорожчі будинки по лондонах, парижах у цей час. У них десятки тисяч гектарів скупленої землі. А в мене і сотки немає. Навіть дачі.

Коли нашу дивізію розгромили, моя дружина знайшла на горищі у своєї мами ще дідового кожуха, щоб я на передовій не замерз. Нас у буквальному сенсі рятували волонтери та небайдужі рідні і друзі. Потім ми відкопували саперними лопатками тіла наших побратимів. Ділились останнім шматком хліба. Були дні, що голод просто паралізував…

Але ми вистояли. І тепер таких резервістів першої хвилі призову, як я, в Україні 400 тисяч.

Ми готові завтра захистити нашу країну. Наших дітей, дружин. Ми не боїмося ворога. Ми не боїмось російських вошей. Але нам страшні гниди у нашій владі. Щоб нас не закинули в котли і не перетворили у гарматне м’ясо.

Роман Великий,
вінничанин

Я вірю у народ. Але боюсь «кротів» у владі

— Те, що відбувається останніми місяцями у вищих ешелонах влади, можна назвати якимось задзеркаллям.

Всі розвідки світу попереджають про загрозу війни, що Росія вже стягнула до кордонів 100000 війська. Називають ймовірний напад, а наші впродовж місяців ЗАПЕРЕЧУЮТЬ це! Аж доки Байден не вписався у захист України.

Невдовзі вже й наші заявили про загрозу. Найстрашніше, що тут логічно випливає висновок: або наша розвідка після чистки професійних розвідників через справу «вагнерівців» слабка. Подібне, як писав «33-й», сталось перед нападом Гітлера. Там також почистили професіоналів і Зорге, який вказав час початку війни, не возвеличили в ранг героїв, а розстріляли. Набрали «зелених» і некомпетентних. Тому прошляпили час війни і купились на дези. Або в нас у вищих ешелонах влади «кроти», які присипляють байками нашого президента, і він їм вірить…

А це найстрашніше. Я не боюсь за українців. Я боюсь за владу та «кротів» у ній…

Ганна Москалюк, читачка

Я підтримую об’єднання «Ми будемо чинити опір»

– Я підтримую об’єднання «Ми будемо чинити опір». Хоча б мали вже про це говорити депутати, керівники області. Чому вони мовчать? Де відділи, департаменти? Вони ж відповідають за оборону, патріотичне виховання. Мобілізовуйте народ! Якщо ж у нас все так добре, заспокойте. Але не мовчіть! Чи всі засцили і вже готують шлях для відступу і перефарбовування?! У нас це дуже в коридорах влади гарно вміють робити… Хоч Богу… Хоч чорту… Аби від корита не відсунули.

Оце дивлюся, всі ЗМІ світу говорять про Україну, можливу війну, про ворога і його переваги, а наш президент показує, як класно він провів час біля тренажерів! Скажіть, як це розуміти?

Тому я вважаю, що при цих депутатах-«неадекватах», інших гілках влади нам важко буде встояти перед Звіром. А у нас поряд Придністров’я. Ось як нам бути?

Ірина Ковальчук,
Піщанський район

Я вірю президенту

– Я вважаю, що наш президент веде себе правильно, як і його підлеглі. Не кіпішуємо, щоб не показати, що ми боїмось. Мені подобається новообраний міністр Рєзніков, МЗС — Кулеба. Вони проводять консультації із партнерами, їздять по світу. А він так хвилюється за Україну, так хвилюється, але ніхто не згадує, що Україні дали гарантії учасники Будапештського меморандуму, за яким ядерні держави зобов’язані надати нам статус колективної безпеки, гарантувати непорушність кордонів. З ким вони розмовляють, з диктатором Путіним? Невже не зрозуміло, що він грається з ними? І, відчувши вседозволеність, ще і ще шантажує.

Ольга Нечипорук, читачка

Збирається 30 держав НАТО, приймають туди Україну – і все. Ніякої війни

– Вирішення питання проблеми кризи України і загрози нападу на неї Росії — це справа одного дня. Варто зібратись 30 державам — членам НАТО і заявити, що нас приймають в НАТО. І на нас поширються ст.5 — колективний захист України усіма країнами – членами НАТО — і все! Потуги Раші луснуть, як бульбашки…

Та наші дипломати мають зараз не вилазити з тих 3-х країн, які виступили проти прийому України до НАТО, і переконувати їх це зробити. Подивіться статистику — 77 відсотків людей зараз хвилює навіть не газ, корона, низькі зарплати, а саме безпека і наша обороноздатність.

Та обіцяйте ви там все, що завгодно! Реформи — так! Стандарти — так! Ми все зможемо. Лише б зберегти Україну. Як може розвиватись економіка, йти інвестор, коли «ворог біля воріт»? А нас облапошили під чесне слово, забравши 3-й у світі ядерний потенціал, а тепер ще кажуть: зброєю допоможемо, але воювати не будемо! То як протистояти ядерній державі із в чотири рази більшою економікою і народом, армією? Ми стали наче червоною ганчіркою. А тут ще дозволили Білорусь підім’яти Росії під себе… Всі ми маємо тепер жити під одним лозунгом: «якщо завтра війна…» і робити все, щоб так підготуватись, аби ворог знав, що програє, тому не потикався…

Олег Вальчук,
Хмельницька обл.

У народу один шлях – захищати Україну

– Зараз наші військові, професіонали, патріоти — це наша еліта. Не ці білі комірчики, сцикуни і дезертири. Тому треба всім єднатись. Хлопці, ви знаєте, як це робити. Бо вони першими драпануть з України. А в народу один шлях — захищати свою землю і країну.

Нам би такого У. Черчилля. Ех, народе! Чому ти обираєш клоунів і зеків — але хочеш бути незалежним і процвітаючим?!

Невже не зрозуміло, що в час війни треба вибирати професіоналів. А щоб країна процвітала — не казнокрадів.

Ось воює Ізраїль, і там дуже популярня Кончіта, є чимало іших артистів, гумористів. Але прем’єром багато років був Нетаньягу, який служив у Моссаді, показав себе в спецопераціях патріотом. Отримав поранення під час відстоювання інтересів Ізраїлю. А його рідний брат взагалі загинув, захищаючи свою країну. Чому вони успішні в час війни? Бо не вибирають кончіт! Бо знають, що рано чи пізно в час війни кожному чоловікові родини, батькові чи сину, доведеться йти захищати свою землю. І вони їхні життя мають довірити професійному і мудрому воєначальнику. Щоб їх вели в бій грамотні офіцери і вони знали, що їх не зрадять. Бо чим вище кабінети із «кротами» — тим масштабніші втрати. А це чиїсь діти і рідні. Ось так має думати свідомий народ, а не бидломаса…

Назар Шевченко, читач

Дайте зброю українцям

– В Європі поряд з великою Німеччиною, Італією, Францією є маленька Швейцарія. Як вона зуміла зберегти свою країну? Чому її не завоювали? В час, коли ворог має переваги, потрібно вже брати з них конкретний приклад!

Вони всі мають зброю. Там вона дозволена всім після 18-ти адекватним громадянам. Всі підпорядковані територіальним відділам оборони. Кожен чоловік знає, до якого підрозділу він відноситься, куди, в разі тривоги, треба йти і хто ним має керувати.

Невже не можна нам, коли ворог біля воріт і ще невідомо, нападе він чи ні, взяти приклад?! Я переконаний, що всі, хто каже, що, мовляв, ні в якому разі зброї давати людям не можна, або лукавить, або працює на ворога. Бо в кожного зі злочинців вона вже є! А людям, щоб захиститись, де вона?

Зверніть увагу, що в Швейцарії, незважаючи на зброю в кожного, не багато злочинів.

Правильно каже екснардеп Васюник: треба українцям видати зброю. І президент має це заявити, що, в разі нападу Росії, всі українці отримають зброю, або й ще раніше, коли не припиниться ескалація.

Ігор Марченко,
Бершадщина

Від редакції. Враховуючи актуальність і злободенність теми, ми вислуховуємо і публікуємо різні точки зору в межах законодавства. Ми маємо говорити про це і порушувати постійну тему безпеки країни і кожного зокрема, захисту її кордонів. Це основне завдання президента і всієї влади, як і народу України, який делегував їм права як своїм слугам.