Від редакції. Розпочинаємо постійну духовну сторінку, яку веде один із наймолодших монахів України протоієрей Софроній. Пишіть, яка тема духовного життя вас цікавить чи яка допомога потрібна, щоб розібратись у собі і знайти шлях до Бога. З радістю допоможемо та підкажемо.
Якими би хорошими не були різні чесноти, якими тільки людина догоджає Богу, та любов перемагає все. Добре, звісно, і молитися, і поститися, і не засуджувати, і смиренними бути, й іншими чеснотами християнськими прикрашати себе; але любов Бога більша за все, і цю любов проявляти у любові до ближнього – вище та дорожче за все. Ось, наприклад, як це останнє, так би мовити, виправдало себе при зустрічі двох святих.
Був один старець у Сирії, який жив при дорозі, що вела до пустелі. Він постійно сидів на шляху та, як тільки бачив бідного або інока, що йшли з пустелі, відразу ж з радістю запрошував до себе, заспокоював, годував та поїв. І ось одного разу приходить до нього один відлюдник. Старець звично пропонує йому їжі; але той не куштує, пояснюючи тим, що він тримає піст. Скільки не вмовляв його старець скуштувати їжі, відлюдник залишився непохитний. Тоді старець сказав йому: «Нехай же Сам Бог вирішить між нами, що вище – твій піст чи моя любов? Ось тут є дерево: помолимося, щоб воно поклонилося або до мене, або до тебе. Якщо до тебе поклониться, будемо знати, що піст – вищий за любов; якщо до мене, то, значить, любов – вища за піст». Відлюдник погодився і, ставши на коліна, став молитися. Дерево залишилося нерухомим. Помолився старець, і воно відразу ж нахилилося до нього. Обоє прославили Бога.
Отож, браття, прикрашайтеся і всіма загалом чеснотами християнськими, а любов’ю ж найбільше. Вона є основою всього закону християнського, без неї навіть і сама віра є недієвою та мертвою, тому не може привести до життя вічного, як і сказано: віра без справ мертва є (Іак. 2:20-26). Любов настільки велика, що і Сам Бог іменується нею: Бог любові є, говорить улюблений учень Христовий, і той, хто перебуває в любові, у Бозі перебуває, і Бог в ньому перебуває (1 Іоан. 4, 16). Пам’ятайте ж це і любові божественної найбільше всього тримайтеся. Амінь.
Архімандрит Софроній
