Бо пішли із життя один за одним четверо із моєї рідні: мій батько Григорій Іванович, тесть Василь Петрович, його брат Микола і хрещений батько моєї дружини.
Всіх їх дуже бракуватиме за новорічним столом… Але життя триває, і цю печаль перекривають успіхи дітей, які здобувають нові знання, вчені ступені та професію бариста. А ще дуже хочеться подякувати лікарям Вінниці, які в 2021-му рятували від коронавірусу мене, мою маму і ще тисячі вінничан! Низько вклоняюсь кожному, хто був і залишається на цій передовій смертельної битви із КОВІДом…
І я не забув, що в Україні досі триває війна. Як більшість із 72-відсоткових вчорашніх переможців розчарувались в акторі, який нині грає роль президента… І що моя люба Україна досі стоїть на перехресті цивілізацій та стискає кулаки перед загрозою нового загарбання «східняками»…
Ось такий у нас вийшов рік, що більше схожий на суцільний стрес в режимі 24/365!
Чи міг він бути інакшим?
Та чи принесе нам китайський Тигр щось краще та оптимістичніше?
Не вірю в гороскопи, бо залишилась віра лише в Україну, мою родину та армію…
Тому вітаю із Різдвом і Новим роком всіх вінничан за кордонами і вдома! В окопах та білих халатах… Всіх, хто читав наш «33-й канал», підтримував наш тираж гривнею і критикував за помилки!
Люблю і поважаю всіх вас, хто читає українське і думає українською…
Роман Ковальський,
заступник головного редактора газети «33-й канал»