Тут народився і її автор. Микола Леонтович тут зростав, творив і навіть переховувався від переслідувань. Мало хто знає, яких поневірянь зазнав він, всього лиш творячи українську музику і пісню. За що його вбив чекіст? Хіба думав творець Оди Різдву, що саме в різдвяні дні його уб’ють?

У 43 роки його не стало. А скільки б ще міг створити!

Народився Микола Леон­тович 1 грудня 1877 р. у с. Селевинцях (Монастирок) Брацлавського повіту. Раннє дитинство пройшло в
с. Шершнях Тиврівського повіту. Потім він вступив до Немирівської гімназії. Ще буде у його біографії період викладання в Тульчинському училищі та перша збірка пісень з Поділля.

За офіційною версією, у 1916 році з хором Київського університету він виконив вперше «Щедрик». Немирівчани запевняють, що перше виконання відбулося у селі Чуків Немирівського району.

— Так, «Щедрик» вперше прозвучав у Чукові. Я про це добре знаю. Мій дідусь Мина Якович брав участь у тих «комедіях» і виконував «Дударик» і «Щедрик». Так що батьківщина «Щедрика» — Чуків! — впевнений заслужений працівник культури та керівник ансамблю «Чарівне Поділля» Валентин Буко.

Мешканці Тульчина переконані, що «Щедрик» народився на їхніх теренах. Бо саме в Тульчині, втікаючи від переслідувань з Києва, композитор та диригент Микола Леонтович продовжив працювати до тих рокових подій...

На Різд­во, як і всі люди, їде до батька у с. Марківку Гайсинського повіту.

І там 10 січня (23 за старим стилем) 1921 ро­ку його смертельно поранив таємний агент ЧК Афанасій Грищенко, який напросився переночувати. Він ще пограбував будинок, а сестру і батька зв’язав сплячими.

Геніальному композитору тоді було 43 роки. Досі тривають суперечки, чому Леонтовича так підло вбили. Чи це був випадковий збіг, чи агент ліквідував його за завданням, імітувавши пограбування…

Однак радянська влада за весь час свого існування жодного разу не розкриє правду про це вбивство. А складе легенду про «петлюрівця», який із помсти розправився із композитором.

І хто знає, як би склалась доля «Щедрика», якби його не почув ще один геніальний українець. Що­правда, із родини емігрантів у США, Петро Вільговський. У 1936 році він переклав «Щедрик» англійською мовою і як диригент оркестру американського радіо вперше виконав його з ним.

З часом «Щедрик» стає надпопулярним не лише в США, а й в Європі, на всіх континентах.

Отож співаймо та слухаймо і ми різдвяний «Щедрик» нашого геніального земляка. І пам’ятаймо, як бездарна більшовицька епоха розправилась із його долею, як і мільйонів інших українців. Пам’ятаймо і розповідаймо цю історію кожному! Щоб ніколи знову…

Каріна Маєвська