У потоці риторики навколо можливої повномасштабної агресії Росії проти України вже часом втрачається логіка. Наші європейські партнери та США, на мою думку, починають якусь подвійну гру. З одного боку, всі, як жуйку, не випускають з рота нав’язані Росією Мінські домовленості та Нормандський формат, а з іншого – ніхто з партнерів вже не згадує Будапештський меморандум. Хоча саме він гарантував Україні територіальну цілісність взамін на відмову від ядерної зброї. Тобто, це очевидне порушення всіх міжнародних норм нашим північним сусідом, виходить, що вже остаточно проїхали? І що вже можна командувачу ВМФ Німеччини заявляти, що Крим ніколи не буде українським? (Тепер уже екскомандувачу).

Світова спільнота, ніби приголомшена новими забаганками Путіна, готова навіть змиритись з якоюсь «незначною агресією». Принаймні так розцінюють останню заяву президента США Байдена з приводу масштабу вторгнення, яка доволі двозначно пояснює позицію нашого партнера. Так само здивувала відмова Німеччини надавати Україні зброю перед реальною загрозою нападу. Але, передбачливо, німці пропонують нам мобільний госпіталь. Здається, таки діє формат про Україну без України у всіх міжнародних переговорах, бо нам тільки довільно переповідають, про що розмовляють Байден і Блінкен з Путіним та Лавровим.

І, судячи з того, що ешелони з важкою військовою технікою, боєприпасами, пальним та особовим складом РФ не припиняють свого руху до українських кордонів, спроба залякати Росію черговими санкціями з боку США та ЄС не діє на Кремль. Певно, тому, що спільної стратегію наші союзники ніяк не можуть виробити. У будь-якому випадку нам дають зрозуміти, що ніхто за нас самих Україну від агресора не боронитиме. Так, якусь символічну військову допомогу нам дадуть, якісь санкції проти РФ застосують, але, очевидно, навряд чи вони будуть нашою гарантією. Навіть незважаючи на те, що апетит Путіна росте в геометричній прогресії. Він уже вимагає вивести війська НАТО з Болгарії та Румунії.

Інакше як зрозуміти, що відразу три країни - США, Англія та Німеччина - заявили про евакуацію працівників своїх посольств з України? Але вони далеко, мені в цій ситуації не зрозуміла позиція нашої влади. Президент просить журналістів не нагнітати пристрасті, запевняє, що все буде добре, що не потрібно скуповувати сірники і гречку. Посадимо, мовляв, картоплю і підемо на шашлики у травні. Верховна Рада ніяк не збереться на засідання з питань присутності російських військ на наших кордонах, у тому числі з Білоруссю та Придністров'ям.  Невже це зовсім не актуально для народних слуг? Чи, може, нас навмисно заколисують, або не розуміють, що війна на порозі?

У морі фейків, інформаційних вкидів та інших атрибутів гібридної війни звернуло на себе увагу ще одне повідомлення в мережі. Ніби від китайського лідера до російського, де він пропонує відкласти напад на Україну до кінця олімпійських ігор. Якщо це дійсно правда, то, виходить, що наша геополітична доля вже вирішена? Просто відкладена в часі? І ми уже офіційно отримали статус розмінної монети? Від кого український народ може почути відповіді на всі ці запитання і хоч якось розуміти, що його чекає найближчим часом?

У МЗС пояснили, що евакуація родин працівників посольств – це стандартна процедура, якщо за певними критеріями можлива якась загроза їхній безпеці. Це не означає, що нас кидають перед лицем агресії. Воно, може, й так. Але тут, все рівно, є над чим подумати родинам українських патріотів. Адже переконливої інформації про можливе вторгнення від української влади розтривожене суспільство не отримує?

P.S.

Є така дитяча говорилка: «Дайте води, бо так хочу їсти, що не маю де переночувати». Нічого не нагадує? Далекоглядна стратегія Кремля вже навіть не маскується зеленими чоловічками чи громадянським конфліктом на Донбасі. Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО і Євросоюзі. Тому і втягнула нас у війну на Сході. А після подій у Білорусі та Казахстані Кремль вже не приховує, що прагне відновити тоталітарний Радянський Союз. А наступною його вимогою може стати відновлення Варшавського договору. Ще є час і можливість всім об'єднатись і зупинити Росію. А для цього в головах українців не повинно бути ніяких сумнівів стосовно компетентності і патріотичності нашої влади і щирості наших партнерів зі США та ЄС.

Василь Пишний