Бо ще не так давно саме на неї та її «гарно підігрітих» певних політиків робила ставку Росія.

Це в Чехії країна-агресор розгалужувала свою агентурну сітку. Щоб розвалити єдність Європи.

Але багато що змінилось, коли були викриті отруювачі родини Скрипалів у Великобританії.

Ними стали два офіцери росспецслужб Баширов І Петров.

Як пізніше виявилось, удостоєні звань Героїв Росії через бойові дії на Донбасі, організацію втечі Януковича до Росії та анексію Криму.

Потім ці спецпризначенці, з реальними прізвищами Чепіга (Боширов) та Петров (Мішкін) і їхній керівник, генерал ГРУ Сергєєв, який мав псевдонім Федотов, засвітились у підривах військових складів у Чехії.

Коли факти цього злочину були оприлюднені, показані дії офіцерів ГРУ Росії на території іншої держави, цинізм і жорстокість їхніх дій, чехи багато що переосмислили.

Напевно ще і тому, що пам’ятають Празьку весну, коли мирні протести жителів Праги, інших міст, були задушені радянськими танками та військами.

Так чи інакше, але з вдячністю українці чують, що Чехія не виключає можливості надіслати в Україну військових для допомоги в протистоянні агресії РФ, якщо такий запит буде. Про це заявила міністр оборони Чехії Яна Чернохова.

Дай Боже, щоб цього не знадобилось ніколи.

Але кожен українець пам’ятатиме цю добру волю чехів.

Нагадуємо, що і про допомогу Україні заявляє більша половина поляків.

Інші країни, поки що готові підтримати санкціями. Але пекельними. Як і зброєю.

Вимагає виключити з них енергетичний блок та утримується від поставок зброї, на сьогодні, лише Німеччина.

Щоправда, після заяв міністра ВМВ Німеччини, який вимушений був піти у відставку та очільника Баварії, найбільше вразив президент Хорватії, яка сама ще вчора потребувала підтримки світу. Він заявив, що в Україні в 2014-му відбулась не Революція Гідності, а переворот.

Україна найкорумпованіша країна і її не лише не потрібно брати в НАТО але й допомагати. І цього, мовляв, не робитиме Хорватія.

Невдовзі за дії цього керівника держави вибачився інший – прем’єр міністр Хорватії.

Отож, без перебільшення, живемо не лише в доленосні дні, відкриваємо справжні обличчя наших друзів і ворогів.

Хто таким був, став, чи притворювався.

Андрій Власенко