Триває конкурс творчих робіт читачів “Герой нашого часу” від “33-го каналу”. Чекаємо ваших робіт.

Більше 30 років свого життя Лариса Федосова присвятила медицині. Вона вже 12 років лікар-інфекціоніст Вінницької міської клінічної лікарні №1. Ризикуючи своїм життям, лікарка однієї із перших у Вінниці виступив на боротьбу з коронавірусом.

Її поле бою — це палати із хворими та операційна. Вранці, вдень та вночі Лариса Маївна поруч зі своїми пацієнтами. У свої 54 роки вона також подолала коронахворобу, особисто перебуваючи в зоні ризику. Та вже наступного дня після закінчення лікарняного вийшла боротись за життя своїх пацієнтів. Лариса Федосова — мій герой. Історія її коронаепохи в ексклюзивному інтерв‘ю для “33-го каналу”.

– Як і де особисто для вас почалась пандемія?

– Скажу відверто, особисто для мене коронапандемія розпочалась із локдауну. Як зараз перед очима те жахливе 13-те березня 2020 року.

Всі були шоковані та налякані. Пророкували, що це найстрашніша хвороба людства за останні 100 років. І ми як медики це розуміли. Та все ж була надія, що все швидко минеться. З перших днів сподівались, що через тиждень-два все буде, як раніше. Проте не сталось..

Я була спокійною, а от мої друзі та колеги були налякані цією ситуацією, яка склалась.

– Які летальні випадки ви пережили найважче?

– Найважче було, коли йшли мої колеги. Мій однокурсник Віктор Колодько, йому було 58 років, завідував поліклінічним відділенням обласної лікарні імені Пирогова. Сильна, вольова, фізично здорова людина, займався спортом. Навіть був у складі вінницької футбольної команди лікарів. Вони їздили в Америку на чемпіонат і посіли перше місце. Він був харизматичною та веселою людиною. Помер від ковіду два роки тому. Дуже важко було пережити цю втрату. Він був грамотним лікарем, його поважали всі.

Раніше донька Віктора Вероніка давала ексклюзивне інтерв‘ю для “33-го каналу”. Дівчина розповіла про страшну втрату, яку важко було пережити усім. Коронавірус, ураження легень посприяли неминучому. Віктор був прекрасним лікарем, батьком та другом.

– Чи хворіли особисто ви, ваші близькі? Як перенесли хворобу?

– Так, ми з моєю донькою ще на початку пандемії разом перехворіли. Скажу чесно, легко пережили хворобу. Ізолювалися, наші знайомі підвозили нам їду під двері. Для покращення самопочуття вживали цинк, вітамін Д та аскорбінову кислоту.

– Скільки разів ви перехворіли на коронавірус? І скільки разів взагалі людина може пережити цю інфекцію? Бували випадки, коли хворіли по 3-4 рази...

– На щастя, я перехворіла лише раз. На моїй практиці більше 2-х випадків захворювань не траплялося.

А про три-чотири рази вперше чую.

– З якими хронічними хворобами та в якому віці люди найбільше потерпають від коронавірусу?

– У першу чергу, це ожиріння, діабет, захворювання серцево-судинної системи. На мою думку, склався хибний стереотип, що це люди похилого віку. Я так не вважаю. Моїй мамі 83 роки, і у неї почала боліти голова, блювота. Вирішила покласти її в лікарню, в неї виявили пневмонію, і вона все одно легко перенесла корону. Татові теж за 80, у нього був позитивний ПЛР, і ми навіть не відправляли його на стаціонар. Тобто від віку мало що залежить.

– Які штами коронавірусу найбільше вражають Вінниччину зараз?

– На мою думку, штам Омікрон вже до нас дійшов. І ще себе покаже...

– У вас є особистий секрет боротьби з COVID-19?

– У першу чергу, хотілося б сказати про правильне, збалансоване та корисне харчування. Раціон повинен бути збагачений усіма вітамінами та амінокислотами, щоб імунітет був міцним та витривалим. Також потрібно приділяти достатньо часу прогулянкам на свіжому чистому повітрі. А ще варто менше стресувати, адже це впливає на імунну систему. Не забувайте про профілактику простудних захворювань. Раджу не переохолоджуватись. Це дає пусковий механізм ковіду. Звісно, респіратори, дистанція, санітайзери і вакцинація.

– Ви закликаєте населення вакцинуватись. Скільки відсотків вакцинованих потерпає від хвороби?

– Можу сказати, що всього 7% людей провакцинованих хворіли на коронавірус.

– Кажуть, що на Вінниччині вакциновані і невакциновані потрапляють до лікарень у відсотковому спів­відношенні 25 на 75, з них у реанімацію потрапляють 5% вакцинованих і навіть трапляються летальні випадки. Це так?

– Можу з впевненістю сказати, що у нашій лікарні такого немає. Летальних випадків вакцинованих людей ще не було.

Єлизавета Ковальчук