– Ми вже 8-й рік воюємо і закінчимо війну лише перемогою. Як і 104 роки тому, молодь знала, на що йде, і добровільно та героїчно прийняла бій. Так і сьогодні — всі, хто боронить Україну — це герої, — заявив один з організаторів маршу Роман Костишин.

У заході на честь полеглих Героїв Крут у Вінниці взяли участь більше двох сотень молодих людей, переважно студенти вінницьких вишів. Орга­нізатори маршу — громадські організації «Гідність нації», «Едельвейс» та «Центурія» – зібрали учасників ходи на Європейській площі. Звідти рушили центральною вулицею міста. Завершилася хода біля пам’ятника Січовим стрільцям.

– Ми пам’ятаємо та шануємо історію нашої держави. Бо 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути був бій, а не побоїще. Героїчна і водночас ефективна бойова операція, яка завдала ворогу важких втрат та змусила затримати наступ на Київ на тиждень. Так, у надважких умовах. Так, за тотальної чисельної переваги московських військ. Але тим вище треба оці­нити героїзм українських воїнів, — впевнені учасники акції.

– Радянська пропаганда на свій манер вкотре переписала історію і зробила із студентської сотні «нетямущих хлопців», які стали «гарматним м’ясом». Але цих 120-130 юнаків — це були добровольці, які проходили хоч і короткий, але військовий вишкіл. Тобто це точно не були випадкові люди, які не знали, на що йдуть, і навіть не вміли тримати в руках гвинтівку, як заявляла пропаганда. Це були молоді ідеалісти, українські патріоти — і це був їх свідомий вибір.

– То ви не вважаєте, що студентська сотня, яка воювала під Крутами, стала «гарматним м’ясом», яку використала влада? — запитуємо учасників ходи.

– Про «беззбройних дітей», які не розуміли, на що вони йдуть, і були кинуті на вірну смерть цинічним командуванням, вперше було публічно оголошено більшовицькою пропагандою. Зрозуміло, з якою метою — посіяти недовіру солдатів до командирів, показати українців ідіотами та нездарами, знищити моральний дух та готовність захищати власну державу. Потім ці ж тези на різний лад повторювали ворожі пропагандисти і декілька поколінь українських по­літиків, — вважає студент ДонНУ Сергій. — Можливо, претензії треба висувати по­літичному керівництву Центральної Ради. Але вірні Україні військові та добровольці до кінця виконали свій обов’язок.

– У січні 1918 року українські військові дали Україні шанс. Але в українській політиці виник розкол — і програла Україна. Тому і сьогодні не можна змарнувати цей шанс, який для України вибороли українські військові, — впевнені активісти «Едельвейса».

Щороку до акції вшанування подвигу героїв Крут долучається Віктор Мартинюк.

– Як і 100 років тому, маємо ворога, який є підступним, цинічним та жорстоким, який має на меті знищити нас – українців, як націю не тільки фізична, а й ментально, духовно, історично, ліквідувавши державність, спадкоємцями, якої ми є від часів Руси. Нажаль, як і тоді, відповідно до багатьох внутрішніх та зовнішніх і ворожих факторів, маємо сформовану не за ідеологічними, україно-центричними і демократичними принципами політичну «еліту», яка в умовах загрози державності, не демонструє – ЄДНІСТЬ та навіть неприховано «працює» на користь ворога.

Характерними особливостями у порівнянні подій є те, що сучасна агресія відбувається в деяких відмінних умовах , які значно підсилюють наші позиції, на даний час, а саме:

– як не є, а тривалість відновлення Незалежності сучасної України, вже 30-ть років і не дивлячись на якість процесу відновлення державності, маємо молоде покоління котре виросло на цих засадничих особливостях і чималу кількість свідомих патріотів рідної української землі.

Надзвичайно важливим є те, що на даний момент, ми маємо сотні тисяч воїнів, котрі мають досвід захисту України, які відчули смуток і гіркоту втрат та поранень побратимів, для яких людська гідність і патріотизм набув і має основоположний зміст та цінність, також і для багатьох членів їх сімей й родин.

Сучасне українське військо в значній мірі, а саме офіцерський склад середньої та високої ланки, зазнало кардинальних змін у залучені до керівництва військових частин, підрозділів та формувань тими офіцерами, які мають бойовий досвід.

На даний момент, маємо значну відмінність у політичній, військовій та гуманітарній підтримці від країн партнерів США, Великої Британії та країн, які теж у повній мірі відчули «кроваві обійми» того ж агресора., як і Україна.

Завдяки злочинній і людиноненависницькій «діяльності» московсько-комуністичного окупаційного режиму на теренах України, було свідомо здійснено і цинічно й цілком сплановано винищення історичної пам’яті української нації, зокрема і кров Героїв Крут, що і додало фактору повторення нового витка історії агресії московитів-окутантів. На теперішній час, нажаль, маємо теж велику кров убитих наших співвітчизників, воїнів-захисників та громадян і наше спільний обов’язок пам’ятати та передати цю пам’ять прийдешнім поколінням, за для усвідомлення ціни мирного життя та формування цінностей української нації, – впевнений Віктор.

Людмила ПОЛІЩУК