3 лютого 1921 року, в селі Бабчинці Подільської губернії вибухнуло селянське повстання.

Початком послужив курйозний, на перший погляд, привід – в одному з обійсть села співрпобітники окупаційної російської адміністрації конфіскували самогонний апарат. Але курйозним цей інцидент виглядає лише поза контекстом тогочасної ситуації. В умовах, коли гроші були знецінені, коли окупаційні продзагони вилучали у подільських селян все до останньої зернини, самогонний апарат був чи не єдиним засобом вберегти урожай і зберегти хоч якусь його цінність протягом якогось часу.

Тож, справжньою причиною повстання була антилюдська поведінка російських окупантів на подільських землях, тотальний економічний визиск селянства і терор проти всіх незгодних з порядками, принесеними з Півночі на багнетах.

Повстання охопило наступні містечка і села:
Бабчинці
Біла
Букатинка
Буша
Велика Кісниця
Вила
Вольфанівка (Придністрянське)
Гальжбіївка
Грушка
Дзигів Брід
Добрянка
Іванків
Коси
Людвиківка (Лозове)
Мервинці
Микільське
Миронівка
Михайлівка
Петрашівка
Пороги
Садки
Садківці
Суботівка
Тростянець
Цекинівка
Шендерівка
Яруга
Очолив повстання Федір Іванович Лозан - учасник Першої світової війни.

Селяни розганяли окупаційні адміністрації, роззброювали або знищували підрозділи ЧК.

Протягом 5 лютого 1921 року повстанці звільнили від більшовиків м. Ямпіль (контроль над містом тримали протягом 5 днів). Почалась панічна евакуація російської адміністрації Могилева-Подільського.
Повстанцями в Ямполі було видано низку наказів: про вільний обіг усіх грошей (за винятком совєтських), свободу торгівлі, відозви із закликом до повстання проти комуни. Було сформовано органи влади.
Але сили були нерівні...

7 лютого в наступ проти повстанців перейшли 66-й, 208-й, 209-й і 210-й полки, 35-та бригада 12-ї дивізії РККА.

Довідка.
12-а дивізія імені Петроградского Совєта була сформована у Воронежі в 1918 р. В 1920 дивізію було фактично розгромлено на Віслі, залишки відведено до Петрограду, де доукомплектовано і в листопаді 1920 перекинуто з Петрограду на російсько-український фронт. Штаб дивізії дислокувався в містечку Ольгопіль. В лютому 1921 р. 12 дивізію переформовано в прикордонну дивізію військ ВЧК України і Криму.

Так російські солдати стали "українськими" прикордонниками. Велика частина з них продовжила службу у 24 Могилів-Подільському прикордонному загоні ГПУ-НКВД. Згодом цей загін став 24 прикордонним полком і в кінці 1940-х придушував опір російській окупації в країнах Балтії.