Ці та інші питання — в інтерв’ю з народним депутатом 8-го скликання, кандидатом у мери Вінниці на минулих виборах та активним громадським діячем Сергієм Кудлаєнком.

– Я нікуди не зникав. Моя приймальня досі відкрита. Там працюють юристи та адвокати. Оскільки мої повноваження народного депутата закінчилися, я сьогодні як громадський діяч намагаюся не залишатися осторонь потреб людей. Як і раніше, надаємо безкоштовну допомогу бійцям АТО/ООС та їх родинам. Продовжуємо співпрацювати з громадськими організа­ціями, а у мене були укладені угоди з 27 ГО. Підтримуємо різні громадські ініціативи, «кущові» акції. Можливо, не висвітлюємо це у ЗМІ, як раніше, але це не значить, що вони припинилися.

Так, залишилися ще певні справи в Одесі та Київській області. До речі, Одеський аеропорт у минулому році був визнаний кращим інфраструктурним об’єктом України. Ми його вчасно побудували і вчасно здали. Сьогодні послугами злітно-посадкової смуги користуються всі авіалінії — вітчизняні та іноземні.

Зараз я більше відійшов у бізнес. Відкрию вам секрет: веду перемовини з потужним інвестором щодо реалізації бізнесового проєкту, що пов’язаний з інфраструктурою. На Вінниччині ще такого не було! Це не в самій Вінниці, а буквально в полі. Якщо все буде добре й інвестору не будуть ставити палки в колеса, то вже у цьому році зможу публічно його презентувати.

– Ви зараз як член команди «Ми — вінничани» куруєте питання бізнесу, інвестиційних проєктів чи соціалку?

– Перш за все, хочу сказати, що мені приємно бути у цій команді. Тут зібралися люди, сповнені ідеями розвитку своїх громад. Кожен на своєму рівні. Тут немає якихось критеріїв відбору і конкуренції між собою. Ми здатні показати результат без будь-яких політичних інтриг.

Ставши членом цієї команди, я можу більш публічно висловлювати свою позицію і втілювати в життя свої проєкти саме у місті Вінниці. Бо звідси я балотувався у народні депутати, потім на місцевих виборах — на голову міської територіальної громади. Тут живе моя сім’я — дружина, діти, батьки. Знаю про проблеми вінничан з перших вуст. Пройшов піш­ки всі спальні квартали Вінниці. Тому розумію, що потрібно якось вирівняти центр і периферію, щоб кожному вінничанину жилося однаково комфортно.

Пора вже почати вирішувати питання із заторами. Колись мене звинувачували, що піарюся на цій проблемі. Однак пройшло вже багато часу, але проблема тільки поглиблюється, хоча шляхи вирішення не такі вже й нереальні.

– Ви свого часу створили Раду підприємців при Він­ницькому міському голові і завжди підтримували під­приємців. Що б зараз порадили їм у ситуації з примусовим введенням касових апаратів і тотального контролю?

– Так, податковий комітет започаткував касові апарати, але ця тема досі не працює. Те, що підприємці їдуть до Києва пікетувати Верховну Раду — це має бути маркером для влади. Бізнес сьогодні ламають через коліно.

Ми всі свідки, як сьогодні вінничан позбавляють можливості пити якісну воду, бо «Долина плюс», мовляв, не має касових апаратів. Але це абсурд. При Вінницькій міській раді потрібно створити робочу групу при відповідній депутатській комісії, куди запросити громадськість, ЗМІ, самого підприємця і зацікавлені контролюючі органи та публічно обговорити цю ситуацію і знайти усі можливі шляхи вирішення.

Але і в цьому випадку, й в інших підприємці скаржаться, що з ними ніхто не веде перемовин. Чому б не почати проводити роз’яснювальну роботу на ринках? Там якраз працюють ті, кого ці нововведення най­більше хвилюють.

Коли діяла Рада під­приємців, жодне рішення, яке стосувалося бізнесу, без погодження з підприємцями не виносилося на сесію. Такий дорадчий орган при Вінницькій міській раді потрібен і зараз. Туди обов’язково мають входити представники будівельних організацій. Щоб у відкритій комунікації люди бачили, що і як будується.

Через нинішню ситуацію ті, хто працював на єдиному податку, вимушені відкривати ФОПи. Візьмемо перукарні, де працювали декілька майстрів. Тепер там на кожного оформляють ФОП, щоб не зачинятися...

А скільки людей, які мають земельні ділянки, хочуть відкрити власну справу, а їм створюють перепони?.. Хоча, здавалося б, чому не підтримати місцевих виробників?! Чому у наших супермаркетах яблука з іншої області? Свого часу запитував міністра аграрної політики: чому торговельні мережі в першу чергу не закуповують товар у місцевого виробника? Це ж на логістиці скільки можна було зекономити! Приклад з ярмарками у Вінниці, коли для підприємців це можливість заробити живі гроші, а споживачам — придбати якісну продукцію за помірні гроші.

Такі речі потрібно систематизувати, щоб хоча б на рівні міста панувала здорова атмосфера в економіці.

– Ви завжди підтримували вінницьких спортсменів, різні спортивні заходи. А віднедавна ще й стали почесним президентом Федерації змішаних єдиноборств ММА. Які успіхи у цій сфері? І що робити, аби спорт — і дитячий, і дорослий – став більш доступним для вінничан?

– Нам є ким пишатися! Сьогодні наші спортсмени показують дійсно високий професіоналізм. Цими днями у Дубаї відбувається чемпіонат світу зі змішаних єдиноборств, то наші спортсмени — на 3-4 сходинці. У цьому році у Вінниці ми проводимо чемпіонат України зі змішаних єдиноборств ММА. Уже понад 700 заявок від спортсменів 15-16 років. Але у нас стала проблема, де усіх цих юнаків розселити. Обдзвонили всі готелі, але більше 300 осіб не беруть... Ми це питання, звичайно, виріши­мо. Але про який європейський рівень ми можемо говорити, коли я в Києві вибиваю дозвіл на проведення чемпіонату саме у Вінниці, а тут ми зіштовхуємося з такими елементарними питаннями...

Бачимо, що зараз у Вінниці відкривається чимало потужних приватних спортклубів. Туди черги бажаючих. А чому? Бо державні не справляються. Хоча й комунальні заклади офіційно платні. Це я вам кажу як батько двох дітей, які відвідують спор­тивні гуртки. Так, знаю, що відкриваються нові спортивні комплекси. Але питання з матеріально-технічною базою, тренерським складом для багатьох видів спорту залишається від­критим.

Спілкувалась
Людмила ПОЛІЩУК