Та й вінничани вже давно сушать голову, як можна було б переформатувати свого часу най­більший кінотеатр?

Договір оренди цього об’єкту вінницької нерухомості сплив ще у вересні минулого року, але його доля так і залишається невизначеною, сірою і загадковою, як і сама будівля-привид.

Кілька років тому кулуарами міської ради витала ідея створення тут нового спортивного комплексу. Назвати його «Вінниця» або «Україна» і перетворити на головну кузню кадрів для олім­пійських чемпіонів.

Під питанням й досі залишається створення культурно-мистецького центру, що прописано в стратегії розвитку Вінниці-2030. За новим протоколом називатиметься «Росія» тепер «Європейським домом», і саме завдяки ревіталізації зажевріла надія на те, що ця будівля не стоятиме перед загрозою знищення. Принаймні так відповіли у міськраді на чергову петицію. Поки що все на стадії обговорень, громадських слухань і тотальної невизначеності.

Минулого року Вінницька міська рада подала до суду на орендаря кінотеатру «Росія», котрий протягом 10 років не платив за оренду приміщення і заборгував місту 7,8 мільйона гривень. Історія почалась ще у 1996 році, коли виконком Вінницької міської ради затвердив договір оренди майнового комплексу «Кінотеатр «Росія» з виробничо-комерційною фірмою «Ма-Кі» ЛТД. Власником фірми був бізнесмен Віктор Кішек, якого застрелив кілер у буремні дев’яності...

У 2010 році у кінотеатру змінюється орендар. Фірма «Ма-Кі» ЛТД переуступає право оренди ТОВ «Інтехдоксервіс», яке зобов’язується погасити попередні борги  та справно сплачувати оренду. Востаннє фірма платила оренду у 2012 році. Але Виконавчий комітет Вінницької міської ради лише у 2020 році вирішив подати до суду на боржника-орендаря і нарахував йому 7,822 мільйона орендної плати і штрафних санкцій...

А яке розкішне було минуле у цієї будівлі! Кінотеатр на 1200 місць був збудований ще у 60-х роках минулого століття. Аби потрапити на вечірній сеанс, глядачі купували квитки ще вранці. Під кінотеатром величезне підземне приміщення, котре мало бути паркінгом, а у випадку необхідності — бомбосховищем. Це був один з перших в Україні широкоформатних кінотеатрів! Будівля зі скла і бетону миттю стала однією з візитівок міста над Бугом.

Фільми тут демонструвалися до 1994 року. З тих пір кінозал не використовувався за призначенням. Тут був нічний клуб, ресторан, контори й магазини. Ніхто не дбав за саме приміщення, і воно з часом перетворилося на щось потворне.

Хоча в приміщенні ще «жев­ріє» життя: на першому поверсі є магазин із товарами для утеплення та інших енергоефективних заходів. У 2014 році «Росію» хотіли відновити власними силами громадські діячі. І навіть влітку 2015 року провели тут виставку «Над Богом». Облаштували навіть кінотеатр просто неба «Сходи в кіно»... Але розмови про те, що робити із «Росією» — арт-галерею, кінотеатр, Експоцентр чи просто змінити назву — поки що залишаються розмовами.

Ілона Вальтер