Після публікації у попередньому номері інформації про зарплату голови Агрономічної громади Сергія Сітарського — 192 478 грн за грудень минулого року, наша редакція отримала відгуки з інших громад.

Люди скаржаться, що голови і їхнє оточення дозволяють собі такі винагороди, коли прості мешканці сіл і містечок ледь зводять кінці з кінцями.

Мама загиблого героя з Су­тисок відмовилася від виплат після скандалу із преміями у селищній раді.

– Тетяна Миколаївна Скиба — шанована у громаді людина, мама воїна з «Айдара» Олександра Скиби, який загинув 5 вересня 2014 року на Луганщині. Вона принципово відмовилася від усіх виплат як мама загиблого героя, коли наші можновладці вирішили економити на атовцях. Себе вони декілька разів на рік до державних свят преміюють — від 12 до 25 тис. грн. За що премії? За скорочення медиків і знищення медицини у Сутисках? За ліквідацію інтернату? Така несправедливість вразила маму загиблого «айдарівця» Тетяну Скибу, і вона написала відмову від усіх виплат, які вона отримувала як мама загиблого героя.


«Співчуваю всім у селищній раді, кому не вистачає премій та доплат, і прошу всі виплати, передбачені програмою для моєї сім’ї, передати цим «нужденним» чиновникам. Впевнена, що за саму ідею зекономити на родинах загиблих вже потрібно «преміювати» — написала у заяві Тетяна Скиба. А нам — звичаним мешканцям Сутисок соромно, що місцева влада опускається до такого рівня, — повідомили читачі із Сутисок.

Ми привели до влади «царків», а не менеджерів 200000 зарплати голови — в час війни і коронавірусу – це злочин.

- Це узаконена корупція! Завдяки законодавству про місцеве самоврядування ми тепер маємо місцевих царків, які ні в чому себе не обмежують. Рішенням сесії провели собі і тим, хто знає табличку множення і ділення, колосальні премії та надбавки. Невже ми такі багаті, що можемо до Дня самоврядування, Дня Конституції, Дня Незалежності та до Нового року виплачувати по два, а то й по три оклади не лише голові, а ще його секретарю та начальникам відділів? А ще ці топ-менеджери не забувають виписати собі матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, «оздоровчі», надбавки за вислугу, за ранги і встановити оклад, далеко не мінімальний? І це не в одній Агрономічній громаді, а скрізь, куди б пальцем не тикнув... А головне — все по закону! Бо самі обрали таких голів й депутатів і делегували їм величезні повноваження! — вважає Ольга Добровольська із Оленівки.

Голова віддала свою премію на лікування онкохворої багатодітної мами

- Шановна редакціє, звертаються до вас мешканці Кожанки Оратівської громади. Хочемо навести приклад інший. Ми були приємно вражені, коли почули, що наша головиха Галина Лошак віддає свою премію нашій односельчанці. Жінка бореться з онкологією. У неї троє дітей. Коштів не вистачає на «хімію». Про це на сесії розповіла наша депутатка, і голова вирішила віддати свою премію на лікування цій багатодітній мамі.

Знаємо, що Галина Лошак отримує чи не найнижчу зарплату не лише серед усіх голів ТГ Вінниччини, але й України. У цьому місяці депутати її преміювали за досягнення у розвитку громади. Вона була проти і хотіла ветувати рішення про свою премію. Але добре, що передумала, бо тепер ці 22-23 тис. грн підуть на добру справу.

Так повинен робити кожен чесний голова, бо про які премії і зарплати може бути мова, коли пенсіонери отримують по 2 тис. грн, а працездатне населення або без роботи, або на копійки виживає, — йдеться у листі до редакції із Кожанки.

«Мені дали хмиз замість дров. А голова ще й 2000 грн списав»

- У мене багатодітна сім’я. Сама ставлю на ноги дітей, бо недавно поховала чоловіка... Звернулася до голови громади, щоб виписав дров на зиму. Мене довго годували обіцянками, а потім подзвонили і сказали зустрічати машину. Дійсно, привезли, але не дрова, а хмиз. Хоча усі люди у селі знають, як вирізали дерева біля школи, біля ФАПу, у лісосмузі. Стовбури порізали і собі по садибах порозвозили, а людям кинули крихти з барського столу. Але я тоді стерпіла, бо ж дарованому коню у зуби не заглядають... Та помилилася. Виявляється, що голова за мій хмиз ще 2 тис. грн з бюджету списав... А коли я запитала за ті дрова, які йому додому привезли, то він заявив, що вони безкоштовно, бо він пільговик... Купив собі інвалідність пожиттєву, а тепер ще й козиряє цим. У нього зарплата не набагато менша, ніж у Сітарського. То йому ще й пільгові дрова?! Де справедливість у цьому світі? Ті, хто мали, й далі жирують, а хто бідував, тепер мусять поклони бити перед місцевою «елітою»... Вибачте, що не назву своє прізвище, бо завтра ще хату спалять.