В’ячеслав Вакарчук: У Вінниці зустріч у військовому госпіталі надихнула мене їздити містами України і давати концерти перед військовими та людьми, яким найважче.

Тому він вже побував у Миколаєві, Запоріжжі, Києві. Виступив у метро, де живуть нині люди, іншим містах.

– Почалось з того, що в одному з військових госпіталів мене попросили прийти підтримати поранених. Це було у Вінниці на початку війни. Коли я туди прийшов, мене звідти не відпускали дві години. Я мав розмови з персоналом, із пораненими і побачив, наскільки важлива людська підтримка іншим людям.

Я зрозумів, що це буде однією з моїх місій, що я буду їздити країною і всіма своїми можливостями підніматиму бойовий дух там, де це потрібно, або просто розроджувати чи допомагати морально.

Паралельно вже більше тижня ми, щоби не їздити з пустими руками, займаємося перевезенням різної надважливої допомоги, – ділиться Вакарчук.

Хотілося б, щоб приклад цього патріотичного співака перейняли інші наші митці.
Бо ми пам’ятатимемо все. Особливо щурів, які переїхали за «довгим рублем» до Росії. І сидять там та вичікують, чия візьме.
Думають, що після перемоги, як ні в чому не бувало, приїдуть і будуть давати концерти «золотими голосами».

Та тільки витимуть вони тепер в рашкапідворотні!
Все, Гандзі і Маруфсі, Костіки і Валерчики, Таіськи і інші .іськи – записуйтесь в тамбовський хор!
Вам в Україні місця немає.

Андрій Власенко