За місяць українські військові ліквідували сімох російських генералів. За 10 років в Афганістані СРСР втратили п’ять генералів.

«Це величезна кількість навіть якщо порівнювати з Другою світовою. Тоді кількість загиблих за місяць у війні ніколи не перевищувала одного-двох генералів. А тут уже 7», – зазначає військовий експерт Олег Жданов

У Росії офіційно повідомили лише про смерть одного генерала. Генштаб ЗСУ каже про 7 ліквідованих високопоставлених російських генеральських чинів.

За місяць війни проти України російська армія втратила 7 генералів та принаймні 9 полковників, стверджують в українській владі. Деякі з цих високих військових російських чинів давно воюють з Україною. Хтось працював під прикриттям на Донбасі і після цього став генералом-майором, кілька з них мають медаль «за повернення Криму», а один із полковників командував обстрілом колони в «зеленому коридорі» під Іловайськом. Радіо Свобода зібрало більше інформації про загиблих російських генералів: чому вони були на передовій і як загинули?

Спікер української делегації на переговорах із Росією, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк 20 березня повідомив, що за час повномасштабного російського вторгнення в Україну вбили сім ключових генералів армії РФ.

«Це ознака тотальної неготовності армії. Воюють лише кількістю та крилатими ракетами. Убито десятки офіцерів середнього й тактичного рівнів. Усе це – безпосередні ознаки слабкої злагодженості військових частин, відсутності зрозумілого тилового забезпечення, неготовності воювати в сучасних умовах», – написав Подоляк.

Чому це стається і як впливає на військових?

Український військовий експерт Олег Жданов сказав Радіо Свобода, що високопоставлені офіцери змушені бути разом з військами безпосередньо на передовій.

«Війська не настільки керовані, як хотілось російському командуванню, тому вони змушені перебувати в Україні безпосередньо на лінії зіткнення для того, щоб утримувати ситуацію», – каже Жданов.

За словами експерта, у деяких випадках офіцери намагаються застосуванням сили утримати ситуацію, тому що російські бійці відмовляються йти у бій.

Він також назвав ще одну проблему в комунікації та управлінню російськими військовими.

«Вони не забезпечують стійке управління військами на великих відстанях, тому всі штаби переміщуються ближче до військ і змушені бути безпосередньо біля зон ведення бойових дій», – пояснює експерт.

Тож через це, за словами Жданова, така кількість високих генеральських і офіцерських чинів вимушені перебувати безпосередньо в зоні бойових дій.

«Звісно, що вони потрапляють під наші вогневі нальоти і ми їх знищуємо разом з пунктами управління російськими військами, разом з колонами в яких вони рухаються», – додав Жданов.

За його словами, система управління армії побудована на єдиноначальності, роль особистості дуже важлива і якщо гине командир, то для частини це дуже великий тригер для деморалізації особового складу.

«Смерть командира, особливо при недолугих обставинах, якщо потрапили під обстріл або не виконали якісь військові нормативи щодо забезпечення власної безпеки, вона дуже деморалізує особовий склад, їхніх підлеглих», – каже військовий експерт.

Яких генералів втратила армія Росії?

Генерал-майори:
Андрій Суховецький, генерал-майор, заступник командуючого 41-ї армії Центрального військового округу Росії.

Це поки найвищий російський генеральський чин, про загибель якого під час війни з Україною стало відомо на початку березня. За деякими даними, Суховецький загинув 28 лютого під Маріуполем.

Тільки його смерть наразі офіційно підтвердила російська влада.

47-річний Суховецький був призначений заступником командувача армії восени 2021 року. До цього він три роки командував 7-ю десантно-штурмовою дивізією в Новоросійську. Він закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище, Військову академію імені Фрунзе та Академію Генерального штабу.

Суховецький – один із найтитулованіших російських генералів із великим бойовим досвідом. Він воював у Чечні, в Абхазії, у Сирії, брав участь у «параді перемоги» на Червоній площі, був нагороджений медаллю «За повернення Криму». Загалом у Суховецького 14 медалей та орденів.

Про те, що Андрій Суховецький був убитий підтвердили кореспонденту Російської служби Радіо Свобода в Кіровському обласному відділенні Всеросійської громадської організації ветеранів «Бойове братерство».

Про смерть повідомляли на сайті союзу десантників Росії, російські ЗМІ, писали колишні товариші по службі генерала. В соціальній мережі «ВКонтакте» у спільноті «ВДВ России» повідомили, що прощання з Суховецьким відбудеться 5 березня в Новоросійську.

Скриншот з соцмережі Вконтакте
Віталій Герасимов

Під час боїв поблизу Харкова ліквідували Віталія Герасимова – російського воєначальника, генерал-майора, начальника штабу і першого заступника командувача 41-ї армії Центрального військового округу Росії. Про це 7 березня повідомили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

Герасимов закінчив Академію Генерального штабу Росії. Він брав участь у другій чеченській війні та російській військовій операції у Сирії. Отримав медаль «за повернення Криму».

Герасимов у базі українського сайту «Миротворець». З 2013 року по 2014 рік він був командиром 15-ї окремої мотострілецької «миротворчої» бригади, яка засвітилась у війні на Донбасі.

Після того, як 7 березня ЗСУ повідомили про ліквідацію Герасимова, з’явився запис перехопленої розмови двох офіцерів ФСБ, зокрема одного прикріпленого до 41-ї загальновійськової армії. У цій розмові вони обговорювали смерть російського генерал-майора Віталія Герасимова та проблеми зі зв’язком.

Найближчий соратник Навального Леонід Волков, повідомив що прощалися з генерал-майором Віталієм Герасимовим 15 березня Єкатеринбурзі.

«У жодному місцевому ЗМІ жодного слова», – написав він у твітері.

Андрій Колесников
11 березня Сухопутні війська ЗСУ повідомили про ліквідацію генерал-майора Андрія Колесникова, командувача 29-ї армії Східного військового округу Росії.

У 2021 році Колесникову присвоїли звання генерал-майора та призначили командувачем 29-ї загальновійськової армії. До цього він був командиром Кантемирівської танкової дивізії.

У Міноборони РФ про Колесникова писали: «Проходив військову службу на всіх основних посадах від командира танкового взводу до командира дивізії Кантемирівської танкової дивізії Західного військового округу».

Сам Колесніков назвав головним завданням 2022 року – підготовка та участь в оперативно-тактичних маневрів «Схід-2022».

Олег Мітяєв
Про ліквідацію командира 150-ї мотострілецької дивізії Олега Мітяєва повідомили у полку «Азов».

Мітяєв закінчив Військову академію імені Фрунзе та Академію Генерального штабу Росії. Був командир окремої десантно-штурмової бригади.

Від жовтня 2015 року до листопада 2016 року служив в Україні під прикриттям як командир 1-ї ОМСБр, що у Кальміуському Старобешівського району Донецької області, про це повідомляла ТСН з посиланням на контррозвідку СБУ у 2018 році.

«11 червня 2016 року за організацію бойових дій незаконних збройних формувань на території України отримав військове звання генерал-майор (указ президента РФ №276)», – йдеться в повідомленні.

Мітяєв командував 201-ю військовою базою в Таджикистані, а потім обіймав посаду заступника командувача російського угрупування військ у Сирії.

Магомед Тушаєв
27 лютого стало відомо, що в ході вторгнення до України загинув командир 141-го моторизованого полку Росгвардії Чечні генерал Магомед Тушаєв. Це, за повідомленнями, підтвердив взятий у полон боєць цього підрозділу.

Тушаєв наймолодший серед убитих в Україні генерал-майорів. Йому було 36 років.

За інформацією української розвідки, генерал-майор Тушаєв загинув 26 лютого 2022 року у районі Гостомеля у боях із підрозділами ЗСУ. Раніше в контррозвідці СБУ Радіо Свобода повідомляли, що загальні втрати бійців Кадирова за період з 26 по 28 лютого склали декілька сотень бійців.

Проте голова Чечні Рамзан Кадиров наполягає, що Тушаєв живий. Востаннє про дії Тушаєва на передовій він повідомляв у своєму телеграм-каналі 23 березня.

Відомо, що Тушаєв очолив полк елітного чеченського спецназу Росгвардії у 2017 році. Тоді він був старшим лейтенантом.

Генерал-лейтенант Андрій Мордвічев
18 березня ЗСУ повідомили, що внаслідок нанесення вогневого ураження по противнику, знищили командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил РФ генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева.

Раніше він командував окремою танковою бригадою та окремою мотострілецькою бригадою.

У 2013 році Мордвічев отримав звання генерал-майора.

У 2017 році був начальником Південно-Сахалінського гарнізону, командиром 68-го армійського корпусу. У 2018 році був першим заступником командувача та начальником штабу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Росії.

Декілька разів командував парадом 9 травня у Москві.

Відомо, що 9 травня 2021 він у званні генерал-майора перебував на посаді першого заступника командувача 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу Росії.

Які полковники РФ загинули в Україні
На відміну від генералів, про смерть російських полковників повідомляє і місцева влада, і ЗМІ.

5 березня ЗСУ повідомили про загибель командира 247-го гвардійського десантно-штурмового полку Південного військового округу ЗС РФ полковника Костянтина Зизевського. Він став командиром полку у 2020 році. Про смерть Зизевського написав міський голова Невинномиська і повідомила державна телевізійна компанія.

6 березня загинув полковник, заступник командира 61-ї бригади морської піхоти Дмитро Софронов. Він родом з Татарстану. Про його смерть повідомив голова Зеленодольського району та місцеві ЗМІ. За їхнею інформацією, полковник загинув під Чугуєвим.

Софронов відбув дві ротації у Чечні. Брав участь в інтервенції Росії у Сирію. Він у базі українського сайту «Миротворець», де вказано, що у 2014 році Софронов брав участь в бойових діях в Україні.

10 березня розвідка України повідомила про ліквідацію під час ведення бойових дій в Броварському районі Київської області командира 6-го танкового полку (Чебаркуль) 90-ї танкової дивізії Центрального військового округу, полковника Захарова. У спільноті «Весь Арзамас ВКонтакте» повідомили, що попрощаються з Олександром Захаровим 18 березня.

14 березня стало відомо про загибель командира 12-ї окремої інженерної бригади, полковника Сергія Порохні. На сайті «Ветеран Башкортостана» написали: «Він особисто був присутній під час наведення переправи і загинув, потрапивши під мінометний вогонь».

15 березня загинув полковник Ігор Ніколаєв, командир 252-го гвардійського мотострілецького полку третьої мотострілецької дивізії. Журналіст Роман Цимбалюк повідомив, що полковник Ніколаєв потрапив під артилерійський вогонь ЗСУ під час огляду передових позицій росіян у Харківській області.

17 березня на офіційній сторінці 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас» повідомили, що українські збройні сили ліквідували командира 331-го костромського полку ВДВ полковника Сергія Сухарєва, який у 2014 командував обстрілом колони українських воїнів під Іловайськом у так званому «зеленому коридорі».

Костромські десантники – підрозділ, який у 2014 році засвітився на Донбасі – його бійці потрапили в полон. У Москві тоді заявляли, що, найімовірніше, російські солдати просто заблукали і потрапили в Україну випадково.

Російська державна телерадіокомпанія «Кострома» повідомила про смерть Сухарева та ще чотирьох військових. Ще 17 січня 2022 року «Кострома» писала, що військовослужбовці костромського ударного полку повернулись із Казахстану.

У російських ЗМІ повідомили також про смерть заступника Сухарева – майора Сергія Крилова. Цю інформацію опублікував і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України. 331-й полк брав участь в обох чеченських війнах та російсько-грузинській війні 2008 року.

Заступник командувача російського Чорноморського флоту капітан 1-го рангу Андрій Палій загинув під час боїв під українським Маріуполем. Про це повідомили 20 березня у телеграмі російський губернатор Севастополя в окупованому Криму Михайло Развозжаєв та член Ради Федерації Федеральних зборів РФ Катерина Алтабаєва.

Палій народився 1971 року в Києві. Був заступником командира роти у Національній гвардії України. Відмовився приймати присягу Україні та перейшов служити на Північний флот. Після окупації Криму у 2014 році був призначений заступником начальника Чорноморського вищого військово-морського училища. З 2019 року був заступником командувача Балтійського флоту з військово-політичної роботи. 2020 року переведений на ту ж посаду на Чорноморський флот. Брав участь у війні Росії з Грузією у 2008 році, був заступником командувача російських військ у Сирії.

На флоті загиблий обіймав адміральську посаду. Севастопольське видання ForPost стверджує, що перед загибеллю готувалися документи про присвоєння йому звання контр-адмірала. 23 березня його поховали у Севастополі.

За даними київських і севастопольських ЗМІ, 22 березня в Маріуполі загинув командир 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії, що дислокується в Севастополі, Олексій Шаров. Російська влада окупованого Севастополя поки офіційно не повідомила про загибель Шарова.

Також видання «Медиазона» повідомило, що 18 березня у Володимирі поховали 4 старших офіцерів спеціального загону швидкого реагування (СОБР), які загинули під Харковом. Серед них полковник Росгвардії Сергій Савватеєв, заступник керівника СОБР по Володимирській області.

Незалежного підтвердження даних про втрати армії Росії в Україні наразі немає.

За інформацією Радіо Свобода