Почув слова від яких просто ком в горлі і сердце так різко стиснуло у грудях що то ппц.

Маленька дівчинка, крізь сльози на фоні пострілів, вибухів, обіймаючи мене своїми маленькими рученятами, повторювала як мантру

– Я люблю тебе. Український солдате. Дуже дуже сильно люблю!!!
Я біжу з нею на руках (забувши навіть за поранення ноги з 2014), а вона плаче й повторює, плаче й повторює…
Ось чому ми виграємо цю війну!
Навіть й додати нічого…

Євген Ісаєв, воїн ЗСУ