Ще до війни голову Городківської громади на Крижопільщині Олену Рєзнікову місцеві активісти критикували за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

Їй приписували зловживання з призначенням собі підвищеної зарплати, премій та інших доплат. В сумі це виходило до 70000 гривень. І адміністрація громади також не була обділена.

Опозиційні до голови жителі громади між собою говорили, що більша частина місцевого бюджету йде на винагороду чиновникам. Але влада виправдовувала свої зарплати тим, що закону цим не порушує, і що це колективне рішення.

Перед самою війною активісти знову почали критикувати голову. На цей раз за незаконне на їхню думку виділення землі своїм родичам та наближеним. Навіть писали скарги у правоохоронні органи. Відповіді ще немає. Але родина голови вже готує під посів ту саму землю.

Ще більше запитань до пані Олени виникло з початком війни. Люди у спільноті “Городківська об’єднана громада. Важливий кожен житель!” почали дорікати голові, що вона разом із секретарем привласнює частину зібраної громадою гуманітарної допомоги для фронту та переселенців.

Що не забезпечує належним чином тероборнівців на блокпостах. І в тому, що голова Рєзнік “відмазала від мобілізації” свого сина та чоловіка, а дітей та родичів опонентів першими відправляє у військомат.

На це та інші звинувачення групи городківських активістів відповіла Валентина Гижко у спільноті “Городківська територіальна громада”.

Поки цей конфлікт розглядають компетентні органи, небайдужі жителі громади, яких влада називає скандалістами знову обурені бездіяльністю голови. І знову Олену Рєзнік звинувачують у прямому потуранні екологічній катастрофі у Савчинському старостинському окрузі.

Туди зараз з порушенням технічних вимог для сміттєзвалища вивозяться неперероблені тверді побутові відходи зі всієї громади. Це в рази перевищує можливість полігону. Тому сміття скидається хаотично, вітер розносить тисячі пластикових пакетів та іншого сміття по навколишніх полях та селах.

Ось такий передвеликодній вигляд мають сьогодні околиці Савчино та Горячківки… А час від часу оце підпалюють.

Періодично смітник підпалюють і отруйний дим не дає дихати. Люди з Савчино та Горячківки, які вже потерпають від такого недолугого рішення голови громади, зараз перекривають дорогу до звалища.

Але, як повідомляють місцеві активісти, пані Рєзнік не дослухається до справедливих вимог селян, відбуваючись відмовками, що, мол, після війни припинить направляти сюди сміття. І, можливо, забере те, що уже вивезене.

Та чи не забагато відмовок і посилань на війну? Чому вже зараз не впорядкувати спеціальну територію в межах громади, де сміття зберігатиметься належним чином, без шкоди довкіллю та місцевим жителям?

Адже війна закінчиться, а отруєним пластиком та нечистотами чорноземом будемо користуватися й надалі. І скільки ще тієї отрути потрапить в картоплю, буряк та зерно, якщо ми не припинемо цю екологічну катастрофу? – Запитують у голови громади виборці, які доручили їй захищати свої інтереси.

– Звичайно, можна знайти тисячу відмовок, щоб зараз пояснити людям свою бездіяльність. Але є ж очевидні речі, – розповідає жителька Городківки, матір українського воїна, який зараз на фронті захищає Україну, Оксана Мадонова-Пушкар. – Але замість того, щоб дослухатися до пропозицій та справедливих вимог людей, співпрацювати з ними, Олена Іванівна починає шукати відьом та залякувати активістів “танками з Придністров’я”.

Відмовляє їм у законних правах на землю, хоча для себе знаходить її десятками гектарів. Певно, вона ще не зовсім усвідомила, що з цієї війни Україна вийде зовсім іншою: без містечкового самоуправства, без корупції і без випадкових людей при владі, які переплутали громадське зі своїм особистим.

Як казали древні – істина народжується в суперечці. Дай, Боже, щоби цивілізована публічна суперечка допомогла жителям Городківської громади знайти істину.

Вадим Снігур