Хоча, ця зустріч, як кажуть на Банковій у Києві, запізнилася щонайменше на два місяці.

І, справедливим було б генсеку спочатку прибути до України, власними очима подивитися на скоєні тут злочини російської армії. А вже потім відправлятися в москву. Однак, пан Гутерріш спочатку вирішив зустрітися з кремлівським диктатором.

Як повідомляється, у москві генсек заявив: “Я розумію, що у росії є низка претензій стосовно того, що відбувається в Україні, а також до європейської та глобальної безпеки. Я розумію ваше невдоволення, але з сьогоднішньої точки зору це протиріччя потрібно вирішувати зосереджуючись на інструментах, передбачених статутом ООН. 

Ми віримо, що порушення територіальної цілісності країни зовсім не відповідає статуту ООН. Ми стурбовані тим, що зараз відбувається вторгнення на території України. Тим не менше я прибув у москву з прагматичним підходом”. 

Здається, що прагматичнішого підходу, ніж вимога до країни-агресора виконати рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі, і не могло бути в цій розмові.

Але, певно, пан Гутерріш забув, що 16 березня гаазький суд, на підставі Конвенції про попередження злочинів геноциду і покарань за нього, задовольнив позов України проти росії. 

За його рішенням “рф повинна була негайно припинити воєнне насилля, яке вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України”.

Тобто, насилля по відношенню до українськлгл народу, який став жертвою безпричинного військового вторгнення російської армії, згідно статуту ООН, мало би припинитись ще в середині березня.

І Антоніу Гуттеріш, як генсек ООН, про це добре знає. Але в доленосній розмові з путіним чомусь зосередився на “низці надуманих претензій, які сьогодні наче б то є у росії”.

Складається враження, що генсек у розмові з московським злочинцем почувався, як підлеглий з начальником.

Однак, хоч якийсь позитив, на думку самого генерального секретаря, від зустрічі в москві є. Путін, ніби погодився на участь ООН та Міжнародного червоного хреста у евакуації мирних жителів із “Азовсталі”. Про поранених військових безпекові та гуманні ООН та МЧХ навіть не заїкаються.

Більше того, наступні обговорення евакуації будуть проведені з офісом ООН з координації гуманітарних питань та міноборони рф. Чого ці обіцянки та обговорення з боку росії варті та скільки вони можуть тривати, ми уже знаємо…

То з чим їде з москви Антоніу Гутерраш і що він завтра розповість у Києві Зеленському? Напевно зосередеться на тому, що відтепер змінилося застосування права вето в Раді Безпеки. І рф вже не зможе зловживати цим правом на резолюції Радбезу. 

Тепер кожне вето росії ініціює дебати Генасамблеї, які стануть перешкодою для його застосування. Проведення дебатів зобов’яже рф доводити свою правоту в питанні, щодо якого було застосовано вето.

З огляду на брехливі та безпідставні аргументи та відсутність об’єктивності у ветуваннях російською делегацією, росія фактично втрачає цей маніпулятивний механізм. Дане рішення виглядає особливо актуальним на тлі загострення конфлікту в невизнаному Придністров’ї.

Як і заведено в ООН, складно, довго і бюрократично. Але це вже щось. Це вже перспектива на припинення багатолітньої гегемонії російського політичного шахрайства та антигуманності на міжнародній арені. І кокретний крок до змушення країни-терориста існувати в межах світового правопорядку.

Схоже, реформування Організації Об’єднаних Націй після виступу на Генасамблеї українського президента, розпочалось. 

І статут світового гаранта миру та безпеки стане обов’язковим навіть для таких воєнних злочинців, як потенційний підсудний Гаагзького трибуналу диктатор путін. І всієї його кремлівської банди.

Сергій Бойчук