«Багато хто з духовенства УПЦ (Українська православна церква, що є підрозділом Російської православної церкви, Московського патріархату — ред.) сподівався, що відносини з Росією можна вирівняти, піддати позитивній трансформації» — так в ефірі «Радіо Україна» в програмі «Година зі Сонею Кошкіною» сказав священник УПЦ (МП), настоятель храму в селі Волоське на Дніпропетровщині отець Андрій Пінчук.
Він став відомим завдяки тому, що ініціював звернення духовенства УПЦ (МП) до Константинополя й інших стародавніх православних патріархатів із проханням засудити Московського патріарха Кирила (Гундяєва) судом Пентархії.
Суд Пентархії (він же — «суд п’ятьох» глав давніх православних церков) — найвища інстанція світового православ’я, збирається дуже рідко: останній прецедент був понад 450 років тому, коли Московського патріарха Никона позбавили патріаршества і відправили на покаяння простим ченцем; його послідовники досі відомі в Росії як «старовіри».
За словами отця Андрія, під зверненням наразі вже підписалося понад 430 священників УПЦ (МП), хоча на багатьох із них чиниться тиск: «У Полтавський єпархії митрополит Филип тиснув на священників по телефону, змушуючи їх відкликати свої підписи. В Криворізькій єпархії митрополит Єфрем одного з підписантів вигнав з церкви, піддав його забороні, зняв з настоятельства, заборонив йому служити Божу службу і навіть носити священницький одяг та хрест. Ці історії — приклади неймовірного страху архієреїв УПЦ (МП) перед патріархом Кирилом».
Розповідаючи про розподіл сил всередині УПЦ (МП) (яка, хоч і має широку автономію, є невід’ємною частиною РПЦ, а глава УПЦ (МП) митрополит Онуфрій і його права рука, митрополит у Борисполі і Броварах Антоній (Паканич) є членами Синоду РПЦ), Андрій Пінчук зазначив: «Антоній Паканич є дуже впливовою людиною, яка ретранслює промосковські меседжі в українській церкві. І боротьба за те, щоб відірватися від Московського патріархату, буде точитися між Антонієм Паканичем і його оточенням, з одного боку, та проукраїнськими єпископами, з іншого боку. Але ігнорувати таку кількість священників (які виступають за засудження патріарха Кирила — ред.) неможливо».
«Знаєте, що вони зараз нам говорять? «Молімося, постімося, іде Великий піст, нащо нам оці спокуси». Але такі слова вже не пройдуть. Не треба нам розказувати про піст і молитву. Ми знаємо, як поститися і як молитися. Ми зараз чекаємо від нашого священноначалія, від вищих церковних сановників УПЦ (МП), щоб вони зробили остаточний вибір, з ким вони: з Христом, який завжди є в центрі страждання, з українським народом, з Українською державою, зі своїми священниками, зі своїми парафіянами, які сьогодні захищають Україну, воюють у лавах Збройних сил України, в теробороні, допомагають переселенцям і біженцям, — чи вони з «русскім міром», із патріархом Кирилом і Володимиром Путіним. Їм зараз потрібно обрати, з ким вони. І для багатьох із них або для декого з них це доволі складний вибір», — додав священник УПЦ (МП), настоятель храму в селі Волоське на Дніпропетровщині отець Андрій Пінчук.
Соня Кошкіна
