Сильно. Талановито. Він писав: “Я повернуся”!

Танцює в повітрі, свистить біля ніг
Осколків і куль нелюдська завірюха
І мій кулеметник говорить мені
“Пішли повоюємо трохи, Ілюха”

І бачимо ми, як життя наші Бог
В цю мить підганяє під розмір окопу
А я заряджаюсь і думаю “ох”
Як хочеться снікерса і кока-колу

Як хочеться тиші, без мін, без арти
Як хочеться просто її обійняти
Та мирні думки відсуваються в тил
І пальці засмоктує холод гранати

Ми з Юрою вчора курили на двох
І Юра ділився секретами браги
А зранку навідався сєпарський ВОГ
І Юру невдовзі двохсотим забрали

Війна не прощає двозначність, брехню
Війна – це отруйний укус саламандри
І серце своє я ховаю в броню
Яку не зірвати. Мене – не зламати

І сонце встає
І говорить усім
Квітневу, палку і тремтливу промову
Що скоро часи набуття, воскресінь
Що вірити маємо ми в перемогу

І палець правиці кільце обійма
Так міцно, неначе дитину матуся
І чуючи залпи свинячих гармат
Кажу собі впевнено:
Я повернуся
На жаль, не повернувся.
Але його подвиг відізветься нам із Вічності. І він житиме в наших серцях вічно